МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 щодо порядку складання планів реагування у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах, установах та організаціях

 

I.Загальні положення

Призначення планів

Призначення планів з питань ЦЗ полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі визначення комплексу завдань і робіт, а також ефективних методів, способів і ресурсів усіх видів, необхідних для захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Суб’єкти, що здійснюють планування

Суб’єктами, що організовують та здійснюють планування на відповідному рівні і забезпечують виконання розроблених планів є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, відповідно до своїх повноважень.

Організація планування

Робота з розробки планів зазвичай включає чотири основні етапи:

І етап  передпланова проробка структури та змісту плану, можливих варіантів розвитку подій.

На цьому етапі здійснюється збір та аналіз вихідних даних, аналізування можливих варіантів розвитку подій, формулювання та постановка цілей і завдань, визначення шляхів досягнення поставлених цілей і виконання завдань, попередні розрахунки фінансових і матеріальних витрат для цієї діяльності.

ІІ етап  організаційно-підготовчий.

На даному етапі, визначаються виконавці, здійснюється їх підготовка до роботи, визначається загальний обсяг роботи щодо розробки плану, проводиться розрахунок часу та розподіляються обов’язки.

ІІІ етап  практична розробка плану.

На даному етапі здійснюється практична розробка і оформлення проекту плану, формуються і збираються пропозиції, складається програма дій (визначається конкретний перелік заходів і робіт для досягнення поставлених цілей і виконання завдань), розраховуються необхідні ресурси та їх джерела, уточнюються розрахунки фінансових та матеріальних витрат на виконання запланованих заходів і загальний кошторис, уточнюється рішення з окремих питань, визначаються безпосередні виконавці заходів і робіт, опрацьовуються питання організації взаємодії з органами управління, установами і організаціями, спільно з якими планується виконання заходів.

ІV етап  узгодження та затвердження плану.

На цьому етапі проект плану проходить узгодження в заінтересованих центральних або місцевих органах виконавчої влади, органах управління та організаціях, підписується та подається на затвердження відповідній посадовій особі.

Безпосередня робота щодо планування заходів цивільного захисту визначається розпорядчим документом (директива, наказ, розпорядження, організаційні вказівки), у якому має бути визначено основних розробників плану (посадові особи), посадовців, що готують пропозиції до проекту плану, основні організаційні питання з підготовки пропозицій до проекту плану, а також термін подання проекту плану на затвердження.

Пропозиції в проект плану повинні містити конкретні заходи, що мають забезпечити досягнення цілей, виконання завдань та ефективне використання ресурсів. Терміни розроблення, формування і подання пропозицій визначаються з урахуванням часу необхідного для їх розгляду та узгодження.

Планування реагування

Планування реагування на надзвичайні ситуації (далі – НС) є однією з найважливіших функцій управління у сфері цивільного захисту, яке здійснюється на основі певних принципів.

Принципи  це керівні положення, основні правила для будь-якої діяльності.

До загальних принципів планування реагування на НС відносять:

1. цільову направленість;
2. системність;
3. безперервність;
4. збалансованість;
5. оптимальність використання ресурсів;
6. адекватність рівня загрози та заходів реагування.

Вибір та обґрунтування цільової направленості (цілей), кінцевої мети, результатів реагування на НС є найважливішим принципом планування. Чітко та зважено визначені кінцеві цілі є вихідним пунктом планування.

Ефективність та реальність планів значною мірою залежить від ступеню реалізації принципу системності. Цей принцип вимагає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності суб’єкта господарювання, враховувало тенденції, зміни та зворотні зв'язки між усіма елементами (об’єктами, процесами).

Важливою проблемою та передумовою життєздатності планування є забезпечення його безперервності.Процес планування в організації має здійснюватись постійно в межах установленого циклу. Розроблені плани мають постійно змінювати один одного.

Однією із найважливіших вимог до планових рішень є забезпечення оптимальності використання застосовуваних ресурсів. Використання ресурсів повинно орієнтуватись на потреби і реальні можливості, які враховують стан суб’єкта та можливість інтенсифікації діяльності застосовуваних ресурсів (сил та засобів), максимально повну реалізацію наявних резервів тощо.

Важливою якісною характеристикою плану виступає його збалансованість, тобто необхідна і достатня кількісна відповідність між взаємозв'язаними розділами та показниками плану. Збалансованість являє собою визначальну умову обґрунтованості планів, реальності їх виконання. Головним її проявом є відповідність між потребами в ресурсах та їх наявністю.

Принцип збалансованості вимагає також планування ресурсного забезпечення готовності до швидкої та адекватної реакції на зміни умов функціонування.

Принцип адекватності планування щодо об'єкту та умов його функціонування виходить з того, що оскільки постійної мінливості зазнають небезпечні чинники, які створюють загрозу життю і здоров’ю людей, причини їх виникнення, технології реагування на загрози, остільки методи планування, показники та розділи планів, організація самого процесу їх розробки повинні постійно переглядатись, а при необхідності розроблюватись та застосовуватись поліпшені або принципово нові методи та процедури планування.

II.Організаційні основи (підходи до) розроблення планів реагування на НС

Відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків це скоординовані дії суб’єктів забезпечення цивільного захисту, що здійснюються відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятування населення і майна, локалізації зони надзвичайної ситуації, а також ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров’ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.

Сутність планування, як функції управління, полягає в обґрунтуванні цілей реагування на НС і шляхів їх досягнення на основі визначення комплексу завдань і робіт, а також ефективних методів, способів і ресурсів усіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв'язку.

Планування є основною ланкою та організаційним початком всього процесу реалізації цілей реагування на НС.

Мета планування полягає у створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення ефективного реагування на НС. Процес планування повинен передбачати можливість коригувати процеси і приводити їх до необхідної рівноваги до, під час та після виникнення НС.

Планування повинно бути реальним, цілеспрямованим, конкретним, точним, гнучким, перспективним, базуватися на глибоко продуманих рішеннях, обґрунтованих розрахунках та враховувати специфіку і особливості об’єктів суб’єкту господарювання. Воно має проводитися завчасно та забезпечувати своєчасне введення планів в дію, особливо під час раптового виникнення надзвичайних ситуацій.

Основні питання, що мають бути відображені у планах реагування на надзвичайні ситуації на об’єктах суб’єкта господарювання є:

постановка та актуалізація цілей і завдань реагування на НС;

визначення функцій, обов'язків та взаємовідносин між учасниками реагування;

встановлення порядку, правил, обмежень, графіків і планів виконання заходів і робіт;

отримання інформації про загрозу або виникнення НС та доведення її до керівництва;

 оповіщення про загрозу або виникнення НС працівників, населення й зацікавлені (взаємодіючі) організації;

моніторинг, прогнозування та оцінка обстановки, управління ризиками виникнення НС;

прийняття оперативних рішень і доведення їх до виконавців, реєстрація ключових рішень і підстав для їх прийняття;

управління силами і засобами;

організація взаємодії;

контроль виконання прийнятих рішень.

Зміст і структура планів реагування на надзвичайні ситуації, організація їх розроблення, узгодження, затвердження, коригування та введення в дію визначаються керівником територіальної підсистеми ЄДСЦЗ, до складу якої входить  суб’єкт господарювання з урахуванням рекомендацій ДСНС України та її територіальних підрозділів.

Плани підписуються керівником, який відповідає за стан цивільного захисту суб’єкта господарювання, погоджуються з керівниками відповідних ланок територіальної підсистеми ЄДСЦЗ і територіальних підрозділів ДСНС України та затверджуються керівником суб’єкта господарювання.

Розроблені в плані реагування заходи повинні знайти узгоджене, правильне і адекватне відображення в планах реагування на надзвичайні ситуації відповідних структур територіальної підсистеми ЄДСЦЗ, або галузі, області, району, а також територіальних підрозділів ДСНС України і формувань цивільного захисту які планується залучати до реагування на НС.

III.Структура та зміст плану реагування на надзвичайні ситуації на об’єктах (об’єкті) суб’єкта господарювання.

Структураплану

План реагування на НС на об’єктах (об’єкті) суб’єкта господарювання складається з:

титульного аркушу;

текстової (оперативної) частини;

додатків (текстових, графічних, картографічних та довідкових документів);

аркушу погодження.

 

Текстова частина складається з п’яти  розділів та додатків до плану:

Розділ І. Загальні положення.

Розділ ІІ. Висновки з аналізу небезпеки на об’єктах суб’єкту господарювання.

Розділ ІІІ. Організація і порядок виконання заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій (в режимі повсякденного функціонування).

Розділ ІV. Організація і порядок виконання заходів при загрозі та/або виникненні надзвичайної ситуації.

Розділ V. Організація забезпечення дій щодо реагування на НС.

Додатки.

 

У розділі І.Загальні положення викладаються:

Призначення та мета плану реагування. Основні завдання реагування на НС та цілі, які заплановано досягти.

Порядок введення розділів плану в дію (в залежності від встановленого  режиму функціонування).

 

У розділі ІІ.Висновки з аналізу небезпеки на об’єктахсуб’єктугосподарювання викладаються:

Перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, на яких існує загроза виникнення аварій.

Перелік усіх можливих небезпечних подій (аварій), в тому числі й малоймовірних, можливості і умови їх виникнення на об’єктах (технологічних блоках, апаратах, машинах тощо), сценарії їхнього розвитку і оцінка наслідків, у т. ч.:

наявність небезпечних речовин, небезпечних режимів роботи обладнання і об'єктів;

потенційні види небезпеки для кожного об’єкту (технологічного  блоку, апарату, машини тощо) і процесу, що проходить у ньому;

прогнозовані сценарії виникнення і розвитку можливих аварій, що призводять до реалізації потенційних небезпек;

небезпечні чинники, що притаманні визначеному виду небезпеки, який реалізується під час аварії;

наслідки впливу небезпечних чинників аварії (масштаби зон руйнування, ураження людей і зараження місцевості тощо) на сусідні об'єкти (території) і людей з урахуванням властивостей цих об'єктів і їхнього взаємного розташування для кожного рівня аварії;

безпечні зони й місця захисних споруд (сховищ, укриттів, споруд) та шляхи евакуації (такі, що не потрапляють під вплив небезпечних чинників аварії).

Розподіл аварій в залежності від їх масштабу:

перший рівень – аварії, що характеризуються розвитком подій в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства (об’єкта).

другий рівень – аварії, що характеризуються переходом за межі структурного підрозділу і розвитком подій в межах підприємства (об’єкта).

третій рівень – аварії, що характеризуються розвитком і переходом за межі території підприємства (об’єкта), можливістю впливу небезпечних чинників аварії на населення та інші підприємства (об'єкти), що розташовані поблизу, а також на довкілля.

Оцінка можливості та умов переходу аварії від нижчого до вищого рівня.

 

У розділі ІІІ.Організація і порядок виконання заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій (в режимі повсякденного функціонування)викладаються:

Функції та обов'язки керівного складу і сил реагування до виникнення аварії, під час і після аварії, а також взаємовідносини між учасниками реагування.

Порядок, правила, обмеження, терміни та графіки виконання заходів і робіт:

заходи та порядок моніторингу, прогнозування, оцінки обстановки, управління ризиками виникнення аварій;

заходи щодо попередження аварій, забезпечення безпеки персоналу та населення, стійкого функціонування об’єктів;

заходи з підготовки керівного складу, органів управління та сил до реагування;

навчання персоналу та позаштатних аварійних формувань діям в умовах аварії;

заходи щодостворення резервів матеріальних і фінансових ресурсів для запобігання та ліквідації наслідків аварій, умови та порядок їх використання;

заходи з підтримання готовності органів управління та сил до реагування.

 

У розділі ІV.Організація і порядок виконання заходів при загрозі та/або виникненні надзвичайної ситуації викладаються:

1. Функціонування у режимі підвищеної готовності

Порядок введення режиму підвищеної готовності.

Організація оповіщення про загрозу виникнення аварії та порядок інформування про ситуацію, що складається,прогноз її розвитку.

Обов’язки посадових осіб щодо подання інформації та проведення оповіщення, хто, кому, куди, у які терміни, якими каналами (способами)  передає інформацію (сигнали оповіщення).

Перелік, порядок  та терміни виконання заходів у режимі підвищеної готовності.

Організація управління силами і засобами.

Організація взаємодії.

Організація контролю виконання плану.

 

 

 

1. Функціонування у режимі надзвичайної ситуації

Порядок введення режиму надзвичайної ситуації.

Організація термінового оповіщення про виникнення аварії та порядок інформування про ситуацію, що складається, прогноз її розвитку.

Обов’язки посадових осіб щодо подання інформації та проведення оповіщення, хто, кому, куди, у які терміни, якими каналами (способами)  передає інформацію (сигнали оповіщення).

Перелік, порядок  та терміни виконання заходів у режимі надзвичайної ситуації.

Організація управління силами і засобами при проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Перелік, порядок та терміни виконання заходів щодо захисту персоналу, населення та майна.

Організація взаємодії між органами управління і силами задіяними у реагуванні на аварію.

Організація контролю виконання запланованих заходів та прийнятих оперативних рішень.

 

 

У розділі V.Організація забезпечення дій щодо реагування на НС.

 

Спостереження та аналіз обстановки:

завдання спостереження та аналізу обстановки;

сили що залучаються до ведення спостереження та аналізу;

організація проведення спостереження, узагальнення та аналізу отриманих даних.

Медичне забезпечення:

завдання медичного забезпечення;

сили та засоби, що залучаються до виконання завдань медичного забезпечення;

організація надання медичної допомоги постраждалим.

Хімічне забезпечення (при необхідності):

завдання хімічного забезпечення;

сили та засоби, що залучаються до локалізації та ліквідації хімічного зараження.

Інженерне забезпечення:

завдання інженерного забезпечення;

сили та засоби, що залучаються до виконання завдань інженерного

забезпечення.

Протипожежне забезпечення:

завдання протипожежного забезпечення;

сили та засоби, що залучаються до виконання завдань протипожежного забезпечення.

 

 

Матеріально - технічне забезпечення:

завдання матеріально - технічного забезпечення;

сили та засоби, що залучаються до виконання завдань матеріально - технічного забезпечення.

 

У додатках до планудоцільно викласти наступне:

1. Аналітична довідка про результати аналізу небезпеки на  об’єктах суб’єктагосподарювання, яка має містити:

використану вихідну інформацію або посилання на документи, в яких вона міститься;

опис використаних методів аналізу й методик оцінки або відповідні посилання на них;

результати розрахунків, оцінок, прогнозів.

1. Календарний план підготовки та реагування на загрозу та/або виникнення надзвичайних ситуацій.
2. Перелік органів управління, сил і засобів що залучаються до реагування на загрозу та/або виникнення надзвичайних ситуацій (у т. ч. взаємодіючих), їх реквізити, призначення та можливості.
3. Схема організації управління та взаємодії при реагуванні на загрозу та/або виникнення надзвичайних ситуацій.
4. Схема зв’язку при реагуванні на загрозу та/або виникнення надзвичайних ситуацій.
5. Цільові плани ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (по кожному виду прогнозованих надзвичайних ситуацій).

 

______________________________________________________

 

 

                                                   ДЕТАЛЬНІШЕ (ЗАВАНТАЖИТИ) ДОРОЖНЮ КАРТУ       

    В тревожные времена стоит надеяться на лучшее, но важно быть подготовленным к любому развитию событий. Пусть никогда не понадобятся правила действий на случай попадания под артобстрел или бомбардировку: что делать, куда бежать и как прятаться?

 

Внезапный артобстрел, если вы услышали свист снаряда (он похож больше на шорох), а через 2-3 секунды - взрыв, сразу падайте на землю. Не паникуйте: уже то, что вы слышите сам звук полета, означает, что снаряд пролетел достаточно далеко от вас, а те секунды перед взрывом лишь подтвердили достаточно безопасное расстояние. Однако следующий снаряд полетит ближе к вам, поэтому вместо самоуспокоения быстро и внимательно оглянитесь вокруг: где можно спрятаться надежнее?

 

В случае если обстрел застал вас в маршрутке - следует немедленно остановить транспорт, отбежать от дороги в направлении «от зданий и сооружений» и залечь на землю. Оглянитесь и глазами поищите более надежное укрытие неподалеку. Перебегать следует короткими быстрыми бросками сразу после следующего взрыва.

 

Если первые взрывы застали вас в дороге на собственном автомобиле - не рассчитывайте, что на авто вы сможете быстро убежать от обстрела: вы никогда не будете знать, в какую сторону перенесется огонь, и не начнется ли дальше обстрел, скажем, из минометов. Кроме того, бензобак вашего авто добавляет опасного риска обгореть. Поэтому опять-таки: немедленно останавливайте машину и быстрее ищите укрытие.

 

Не подходят для укрытия:- Подъезды любых зданий, даже небольшие пристроенные сооружения. От многоэтажных / многоквартирных домов вообще следует отбежать хотя бы метров на 30-50; - Места под разной техникой (скажем, под грузовиком или под автобусом); - Обычные ЖЭКовские подвалы домов. Они совершенно не приспособлены для укрытия во времени авианалетов или ракетно-артиллерийских обстрелов (речь идет о слабых перекрытиях, отсутствие запасных выходов, вентиляции и т.д.). Есть большой риск оказаться под массивными завалами. Загромождение таких подвалов влечет риск моментального пожара или задымленности.

 

Никогда не следует прятаться снаружи под стенами современных зданий! Нынешние бетонные «коробки» не имеют ни малейшего запаса прочности и легко рассыпаются (или «складываются») не только от прямого попадания, но и даже от сильной взрывной волны: есть большой риск оползней и завалов. Нельзя также прятаться под стенами офисов и магазинов: от взрывной волны сверху будет падать много стекла; это не менее опасно, чем металлические осколки снарядов. Иногда люди инстинктивно прячутся среди любых штабелей, в местах, заложенных контейнерами, заставленных ящиками, стройматериалами и т.п. (вступает в дело подсознательный рефлекс: спрятаться так, чтобы не видеть ничего). Эта ошибка опасна тем, что вокруг вас могут быть легковоспламеняющиеся предметы и вещества: возникает риск оказаться среди внезапного пожара. Порой люди из страха прыгали в реку, в пруд, фонтан и т.д. Взрыв бомбы или снаряда в воде даже на значительном расстоянии очень опасны: сильный гидроудар и - как следствие - тяжелая контузия.

 

Можно спрятаться в следующих местах:- В специально оборудованном бомбоубежище (если повезет). От обычного ЖЭКовского подвала настоящее бомбоубежище отличается толстым надежным перекрытием над головой, системой вентиляции и наличием двух (и более) выходов на поверхность; - В подземном переходе; - В любой канаве, траншеи или яме; - В широкой трубе водостока под дорогой (не стоит лезть слишком глубоко, максимум на 3-4 метра); Артобстрел - Вдоль высокого бордюра или фундамента забора; - В очень глубоком подвале под капитальными домами старой застройки (желательно, чтобы он имел 2 выхода); - В подземном овощехранилище, силосной яме и т.п.; - В смотровой яме открытого (на воздухе) гаража или СТО; - В канализационных люках рядом с вашим домом, это очень хороший тайник (но хватит ли у вас сил быстро открыть тяжелую железяку? Важно также, чтобы это была именно канализация или водоснабжение - ни в коем случае не газовая магистраль!) - В ямах-«воронках», оставшихся от предыдущих обстрелов или авианалетов. В худшем случае - когда в поле зрения нет укрытия, куда можно перебежать одним быстрым броском - просто ложитесь на землю и лежите, закрыв голову руками! Подавляющее большинство снарядов и бомб разрываются в верхнем слое почвы или асфальта, поэтому осколки в момент взрыва разлетаются на высоте не менее 30-50 см над поверхностью. Итак, общее правило: ваше укрытие должно быть хоть минимально углубленным и, вместе с тем, должен находиться подальше от сооружений, которые могут обрушиться на вас сверху при прямом попадании, или могут загореться. Идеальная защита дает траншея или канава (подобная окопу) глубиной 1-2 метра, на открытом месте.

 

Артобстрел- спрятавшись в укрытии, ложитесь и обхватите голову руками. Приоткройте рот - это убережет от контузии при близком разрыве снаряда или бомбы. Не паникуйте. Займите свою психику чем-то. Можно считать взрывы: знайте, что максимум после 100-го взрыва обстрел точно закончится. Можно попытаться мысленно считать минуты. Во-первых, это отвлекает. Во-вторых, так вы сможете ориентироваться в ситуации: артиллерийский обстрел не длится вечно, максимум - двадцать минут; авианалет - значительно меньше. В наше время не бывает длинных бомбардировок, большие группы бомбардировщиков не применяются. После окончания обстрела (бомбардировка) Оставляя место убежища, не давайте себе расслабиться. Теперь всеваше внимание должно быть сконцентрировано себе под ноги! Не поднимайте с земли никаких незнакомых вам предметов: авиабомба, ракета или снаряд могли быть кассетными! Боевые элементы часто разрываются при падении, но могут взорваться позже, в руках - от малейшего движения или прикосновения. Все внимание - детям и подросткам: не дайте им поднять что-нибудь из-под ног!

И пусть приведенные выше правила нам никогда не понадобятся.

                                                   Попередження пожеж

Пожежі – найбільш масові і розповсюджені лиха: вони відбуваються практично в усіх районах нашої країни, особливо влітку в лісах, полях, у житлових будівлях і на промислових підприємствах. Вогонь знищує будівлі і споруди, дерева і тварин, зазнають каліцтв і гинуть люди.

Причинами виникнення пожеж у природних екосистемах можуть бути:  кинутий недопалок або сірник, розведення вогнища і необережне поводження з ним, роботи у лісових районах (утилізація сміття, будівництво і т. д.), випалювання трави на лісових галявинах. У 90 % випадків причина виникнення лісових пожеж – людина.І хоча всі розуміють усю користь того, що дають нам зелені насадження, але чому ж тоді так безжалісно нівечать їх? Щоб виростити лісові насадження, потрібно кілька десятків років.          Попереду літні дні, коли за гарної погоди люди звично потягнуться на пікніки у ліси й лісосмуги, на береги водойм, у передмістя – на дачні ділянки. У цей період року різко збільшується кількість пожеж у лісостеповій зоні, загорянь торішнього сухостою довкола дачних кооперативів, у приватному секторі, біля доріг.        Розпочався сезон масового відпочинку людей – канікул та відпусток, коли тисячі людей перемістяться з міст та селищ у зелену зону, що теж посилить пожежну загрозу лісам. Аби уникнути подібного, слід пам’ятати, що розкладати вогнища й застосовувати відкритий вогонь у лісі забороняється! За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спалахнуло велике полум’я, особливо у хвойному лісі. Забороняється розпалювати багаття на торфовищах, поблизу копиць сіна, скирт соломи. Пожежну небезпеку становлять і старі пні та сушняк. Слід дуже пильно наглядати за дітьми, адже, користуючись свободою, вони можуть підпалити чагарник чи сушняк. Їхні пустощі з вогнем – дуже небезпечні.

Правила безпеки під час виникнення пожежі в природних екосистемах:

·        не панікуйте та не приймайте поспішних необдуманих рішень;

·        не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

·        з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;

·        якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, – воно тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

·        гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;

·        під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу;

·        будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть звалитися та травмувати вас;

·        після виходу із осередку пожежі негайно проінформуйте місцеву пожежно-рятувальну службу за телефоном «101» про місце, масштаб та характер пожежі.

Перша допомога при опіках:

·        посадіть або покладіть постраждалого;

·        обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше);

·        якщо є можливість, то зніміть з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, поки ці місця не почали набрякати;

·        зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють, можна лише у тому випадку, якщо вони не прилипли до уражених місць постраждалого;

·        шкіру навколо опіків потрібно обробити розчином марганцівки або спиртом;

·        всі опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу (простирадло або наволочка, чисті серветки);

·        викликати швидку медичну допомогу за телефоном «103».

        Виконання вищевказаних правил та заходів зробить Ваш відпочинок  безпечним та задовільним.