Ватажки так званих «народних республік» з усіх сих намагаються створити ілюзію, що мирне життя в захоплених містах Донбасу потихеньку налагоджується. Але це виходить у них не переконливо. Уже все або пограбовано, або поділено грабіжниками. Навіть там, де вибухи чути тільки на околицях, мешканцям не можуть надати найнеобхіднішу допомогу.
За кілька місяців під владою бойовиків бюрократичний апарат у Луганську розрісся ще більше. І ця чиновницька надбудова паразитує на постраждалих від війни містах, мешканці яких уже кілька місяців живуть упроголодь. Ситуація з охорони здоров’я на окупованих територіях украй складна. Хаос також панує і в системі освіти. Вищі навчальні заклади обіцяють видавати студентам дипломи, які, насправді, не мають шансу бути визнаними жодною країною світу.
Зараз нова «республіканська еліта» усвідомлює неприємний факт: соціальна сфера трималась не стільки на них, скільки на українському ринку й на простих працівниках, які зовсім не бажають гарувати на «ЛНР» за пайки. Виникає питання, в якому нормальному суспільстві таке можливо?
Виявляється, що під владою бойовиків усе можливо, адже окупована ними територія все більше стає схожою на так звану «чорну діру».
До речі, світовий досвід показує, що єдиний сенс існування територій з невизначеним статусом – бути чорною зоною нелегальної торгівлі. Хіба на таке майбутнє сподівалися мешканці Донбасу?