2021-06-30
Дружина Президента України Олена Зеленська взяла участь у першому засіданні Ради безбар’єрності, яку створено для моніторингу та контролю стану виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. На засіданні під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля розглянуто пріоритетні ініціативи від міністерств у кожному з шести напрямків безбар’єрності, які увійдуть до Плану заходів на 2021-2022 роки на виконання Нацстратегії.
«Безбар'єрність стає новою суспільною нормою. Зміни, які ініційовані на Раді безбар’єрності, стосуються не лише людей, котрі змушені стикатися з різними бар’єрами у своєму житті. Ці зміни насамперед про те, якою країною ми прагнемо бути. Країною, де кожен має рівні права та можливості. Країною без бар’єрів», – зазначила Олена Зеленська.
До створення Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар'єрності було залучено 15 міністерств, 47 громадських організацій та аналітичних центрів, від них отримано понад 250 пропозицій.
«Спільними зусиллями ми маємо сформувати чіткий покроковий план дій та визначити для кожного напрямку безбар’єрності пріоритетні завдання, які необхідно реалізувати насамперед. Буде сформовано конкретні шляхи подолання всіх бар’єрів, які існують в Україні», – наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Дружина Президента України наголосила на важливості створення Плану заходів, підтримці Нацстратегії на всіх рівнях влади та активній залученості відповідних міністерств.
Усі пропозиції міністерств, які планують втілити як пріоритетні, – це перелік безбар’єрних змін, що мають відбутися в Україні у найближчі два роки. Це конкретні кроки, на яких уряд планує сконцентрувати свою увагу, зазначила Олена Зеленська. Зокрема:
Міністерство охорони здоров’я України планує до 2023 року впровадити Міжнародну класифікацію функціонування (МКФ). Ця реформа дасть змогу перейти від визначення обмежень людини до визначення її потенціалу та краще планувати послуги, лікувальні й реабілітаційні заходи для кожного, залежно від стану та захворювань.
Міністерство інфраструктури України на основі проведеного аудиту Міжнародного аеропорту «Бориспіль» розробить рекомендовані стандарти комфорту та безпеки для маломобільних груп населення, а також рекомендації щодо їхнього впровадження в усіх аеропортах України, а згодом – і на залізничних та автомобільних вокзалах.
Міністерство соціальної політики планує створити єдину інтернет-платформу для дистанційного отримання та доступу до всіх державних соціальних послуг для всіх груп населення. Наприклад, державні веб-сторінки мають бути адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху. Такі сторінки вже працюють на сайтах МОЗ, МЗС, поліції Києва.
Це – частина запропонованих проектів, які планують втілювати міністерства. Наразі триває громадське обговорення проекту Плану заходів .
На наступному засіданні Ради, яке відбудеться в липні, міністерства мають представити доопрацьований проект Плану заходів із пропозиціями та визначеною фінансовою частиною. Також на засіданні мають бути затверджені ключові індикатори виконання Плану заходів.
Дружина Президента України Олена Зеленська взяла участь у першому засіданні Ради безбар’єрності, яку створено для моніторингу та контролю стану виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. На засіданні під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля розглянуто пріоритетні ініціативи від міністерств у кожному з шести напрямків безбар’єрності, які увійдуть до Плану заходів на 2021-2022 роки на виконання Нацстратегії.
«Безбар'єрність стає новою суспільною нормою. Зміни, які ініційовані на Раді безбар’єрності, стосуються не лише людей, котрі змушені стикатися з різними бар’єрами у своєму житті. Ці зміни насамперед про те, якою країною ми прагнемо бути. Країною, де кожен має рівні права та можливості. Країною без бар’єрів», – зазначила Олена Зеленська.
До створення Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар'єрності було залучено 15 міністерств, 47 громадських організацій та аналітичних центрів, від них отримано понад 250 пропозицій.
«Спільними зусиллями ми маємо сформувати чіткий покроковий план дій та визначити для кожного напрямку безбар’єрності пріоритетні завдання, які необхідно реалізувати насамперед. Буде сформовано конкретні шляхи подолання всіх бар’єрів, які існують в Україні», – наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Дружина Президента України наголосила на важливості створення Плану заходів, підтримці Нацстратегії на всіх рівнях влади та активній залученості відповідних міністерств.
Усі пропозиції міністерств, які планують втілити як пріоритетні, – це перелік безбар’єрних змін, що мають відбутися в Україні у найближчі два роки. Це конкретні кроки, на яких уряд планує сконцентрувати свою увагу, зазначила Олена Зеленська. Зокрема:
Міністерство охорони здоров’я України планує до 2023 року впровадити Міжнародну класифікацію функціонування (МКФ). Ця реформа дасть змогу перейти від визначення обмежень людини до визначення її потенціалу та краще планувати послуги, лікувальні й реабілітаційні заходи для кожного, залежно від стану та захворювань.
Міністерство інфраструктури України на основі проведеного аудиту Міжнародного аеропорту «Бориспіль» розробить рекомендовані стандарти комфорту та безпеки для маломобільних груп населення, а також рекомендації щодо їхнього впровадження в усіх аеропортах України, а згодом – і на залізничних та автомобільних вокзалах.
Міністерство соціальної політики планує створити єдину інтернет-платформу для дистанційного отримання та доступу до всіх державних соціальних послуг для всіх груп населення. Наприклад, державні веб-сторінки мають бути адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху. Такі сторінки вже працюють на сайтах МОЗ, МЗС, поліції Києва.
Це – частина запропонованих проектів, які планують втілювати міністерства. Наразі триває громадське обговорення проекту Плану заходів .
На наступному засіданні Ради, яке відбудеться в липні, міністерства мають представити доопрацьований проект Плану заходів із пропозиціями та визначеною фінансовою частиною. Також на засіданні мають бути затверджені ключові індикатори виконання Плану заходів.