Програма природоохоронних заходів м. Щастя (за договором №96 від 29.08.2011р.)

2013-03-13

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«ЛВЕФ «ЗЕФИР»

Програма

природоохоронних заходів м. Щастя

за договором №96 від 29.08.2011р

Директор ТОВ «ЛВЕФ «Зефир» І.В.Рушковський

Луганськ, 2011р

Програма

природоохоронних заходів м. Щастя

Термін виконання передбачених програмою заходів 2011 – 2016р.р.

ВСТУП

Науково-дослідний підхід до вивчення екологічного стану навколишнього природного середовища населених пунктів (міст, селищ, районів) дозволяє всебічно проаналізувати вплив різноманітних факторів на стан довкілля окремих територій, встановити які з них позитивно, а які негативно впливають на довкілля та здоров’я населення, сприяють розвитку тих чи інших захворювань громадян тощо. Крім того, екологічні дослідження, які складають основу системи попереджувальних та профілактичних заходів свідчать про негативний вплив безперервно зростаючого виробництва на організм людини та природне середовище, який обґрунтовується у першу чергу антропогенним забрудненням навколишнього середовища, який найбільш відчутно проявляється в промислових регіонах.

Для попередження та усунення негативних наслідків забруднення повітряного басейну населених пунктів, поруч з якими розташовуються теплоелектростанції, необхідно проводити дослідження, спрямовані на вивчення фактичного забруднення атмосферного повітря, та розробляти на їх основі обґрунтовані оздоровчі і природоохоронні заходи, які спрямовані на захист здоров’я людини, санітарний та екологічний стан довкілля певного населеного пункту або території.

Атмосферне повітря є основним об'єктом навколишнього середовища, з яким пов'язана найбільша частина ризиків для здоров'я від впливу чинників навколишнього середовища. За даними комісії ЄС, збиток здоров'ю людини від забруднення атмосферного повітря становить у Великобританії 1,75 % сумарного внутрішнього валового продукту, в Італії − 4,41 %, у Німеччині − 2,73 %.

З урахуванням викладеного, мета проведених екологічних досліджень у рамках природоохоронної програми є наукове обґрунтування системи санітарно-гігієнічного контролю за викидами теплоелектростанції, спрямоване на збереження й зміцнення здоров'я населенняшляхом проведення конкретних природоохоронних заходів та інших робіт, виконання яких позитивно впливає на стан довкілля.

Для досягнення поставленої мети були вивчені наступні питання:

1. Проведена оцінкатехнологічного процесу виробництва електроенергії на теплоелектростанціях і стану навколишнього середовища в районах їх розміщення.

2. Вивчення впливупилу вугільної золи на накопичення металів у біологічних середовищах дітей.

3. Проведений аналіз та дослідження впливу підприємства на стан атмосферного повітря, водного басейну, ґрунтових вод та загальний екологічний стан населеного пункту.

Саме на розв’язання проблем з охорони довкілля та подалання факторів, які негативного на нього впливають, вирішення наявних проблем екологічного та санітарно – епідеміологічного характеру населеного пункту, спрямовані дослідження, проведені у рамках природоохоронної програми, а також розробка обґрунтованих природоохоронних заходів, виконання яких забезпечить охорону здоров’я громадян, попередить забруднення підземних вод та поліпшить загальний стан довкілля на адміністративної території м.Щастя.

Програми Заходи узгоджуються з бюджетом м.Щастя та фінансуються за рахунок коштів міського бюджету з залученням коштів обласного та державного бюджету, інших джерел фінансування.

У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Щастинською міською радою за поданням постійних комісій та виконавчого комітету міської ради.

Примітною особливістю Програми є її чітка соціальна, соціально-економична та соціально-екологична спрямованість. Весь розвиток міста підпорядкований головній меті – послідовному підвищенню якості життя населення.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань і заходів виконавчим комітетом Щастинської міської ради здійснюватиметься періодичний моніторинг виконання Програми.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНИХ ТА ПРИРОДНИХ УМОВ МІСТА ЩАСТЯ

За своїми кліматичними умовами м.Щастя належать до III кліматичного поясу. Клімат місцевості – помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить 8,3 оС; середня температура січня – мінус 5,7 оС, липня – плюс 21,8 оС. Абсолютний мінімум температури сягає мінус 37 оС – 40 оС, а абсолютний максимум – плюс 40 оС.

Середня дата переходу середньодобової температури через 0 оС навесні – 21.III і восени – 21.XI. Кількість днів у році із середньодобовою температурою вище 0 оСдоходить до 240 - 250. Перший мороз спостерігається в середньому 11.X, а останній − найчастіше приблизно 21.IV. Середня тривалість безморозного періоду 160 - 170 днів.

За десятилітній період середньорічна вологість показувала мінімум у липні (44 %), максимум у грудні (89 %) і коливалася від 61 % до 72 %, становлячи в середньому 65 %. За даними Луганської обласної метеостанції, за цей період число днів з опадами в рік порівняно велике − 120, з них 60 – зі сніжним покривом. Мінімальні середні суми місячних опадів припадали на квітень (34,7 мм). Найбільша кількість доводилася на червень-липень. Випадають опади в основному у вигляді дощу, тверді опади становлять 18 % - 20 %. Середньорічна сума опадів за багаторічний період становить 514 мм. За хімічним складом опади гідрокарбонатно-кальцієві, з мінералізацією 0,030-0,062 г/дм3.

Середньорічна загальна хмарність дорівнює 6,3 бала, з них нижня 4,1 бала. Це свідчить, що похмурі дні обумовлені здебільшого утворенням опадів у нижніх шарах атмосфери, що сприяє збільшенню забруднення повітряного басейну й зменшенню кількості сонячної та ультрафіолетової радіації. Сумарна сонячна радіація за тепле півріччя (квітень-вересень) становить (80 – 85) ккал/см2. У холодне півріччя (жовтень-березень) вона знижується до (25 – 26) ккал/см2.

Взимку переважають східні вітри (26 % від загального числа спостережень), влітку - північно-західних і західних румбів, а навесні і восени - східних і південно-східних. Середньомісячна швидкість вітру від 3 м/сек (влітку) до 8 м/сек (взимку). Максимальна швидкість досягає 25 м/сек. Число днів у році з вітром становить 260 - 330 днів.Найбільше число штилів зафіксовано в літній період, а найдужчі вітри дмуть узимку.

Аналіз метеорологічних факторів за 10 років показує, що їхні середньорічні величини коливаються в досить широких межах.

Середньорічні величини метеорологічних факторів

Метеорологічні фактори	Величини метеофакторів
максимальні	мінімальні	середні
Температура, (град. С)	10,9	7,1	8,3
Відносна вологість, (%)	72,0	61,0	65,0
Атмосферні опади, (мм)	678,6	390,2	514,2
Загальна хмарність, (бали)	8,8	5,3	6,3
Нижня хмарність, (бали)	5,5	3,3	4,1

Дефіцит вологості є основним чинником, що визначає величину випару.

Рельєф місцевості порівняно спокійний. У геоструктурному відношенні район розташований на схилах Воронезького кристалічного масиву. У геологічній будові беруть участь породи кам'яновугільного (піщаники, аргиліти, алевроліти), крейдового (крейда, мергель, пісок, піщаник), палеогелевого (глина, піски) віків. Кам'яновугільна система розвинена повсюдно й представлена вапняками, що перешаровуються вугіллями, алевролітами тощо.

Водні ресурси основних водотечій (річок Сіверський Донець, Айдар, Евсуг) у зоні впливу ТЕС формуються за досить сильного впливу техногенних чинників регіону. Хімічний склад і ступінь забруднення поверхневих вод прямо залежать від ступеня очищення промислових вод не тільки в межах досліджуваного регіону, але й вище за течією річок. Поверхневі води характеризуються загальним високим рівнем забруднення в порівнянні з фоновими значеннями за ступенем мінералізації, жорсткості, вмістом азоту в усіх формах, завислих речовин, хлоридів, сульфатів і заліза.

Підземні води залягають на глибині від 1 до 9 м. Живлення горизонту відбувається за рахунок атмосферних опадів, паводкових вод, а також перетікання вод тріщинних зон верхньої крейди. Розвантаження відбувається в ріки й водопотоки балок. Режим водоносного горизонту залежить від кліматичних чинників і режиму поверхневих вод. Води горизонту незахищені від мікробного забруднення. Підземні захищені води знаходяться на глибині (50 – 100) м. Води мають добру якість і широко використовуються в районі для питного водопостачання.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА СТАНУ ЗАБРУДНЕННЯ

АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Луганська область — один з найбільш урбанізованих, індустріальних та екологічно напружених регіонів України. 7 підприємств Луганської області входить до переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні. Екологічна ситуація в Луганській області характеризується як складна, що формувалась протягом тривалого періоду за рахунок використання ресурсо- та енергоємних технологій, нарощування яких здійснювалось без впровадження необхідних природозахисних заходів. Ці та інші чинники призвели до значної деградації довкілля, надмірного забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, земель, накопичення у великому обсязі відходів.

Для Луганської області як промислово-розвиненого регіону України характерна проблема забруднення атмосферного повітря. Викид шкідливих речовин в атмосферу залежить від обсягів виробництва підприємств найбільш екологічно-небезпечних галузей промисловості – енергетики, металургійної, добувної, хімічної; стану житлово-комунального господарства в містах; функціонування транспорту.

По Луганській області протягом 2010 – 2011р.р. в атмосферне повітря підприємствами та транспортними засобами викинуто 599,2 тис. тонн забруднюючих речовин (що на 6,9 тис. тонн більше, ніж у 2009 році); за 9 місяців 2011 року - 389,33 тис. тонн.

У 2010 році стаціонарними джерелами підприємств у повітряний басейн області в атмосферне повітря викинуто 511,7 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 5,1 тис. тонн (на 1%) більше, ніж у 2009 році. Викиди від всіх видів транспорту (пересувних джерел) склали 87,5 тис. тонн, що на 1,8 тис. тонн (на 2,1%) більше, ніж за 2009 рік. Частка забруднень повітряного басейну стаціонарними джерелами підприємств становить відповідно 85 та 97 %, пересувних джерел - до 15 %.

Обсяги викидів від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу населення у 2010 році склали 222,3 кг (у 2009 р. – 226,9 кг). У деяких регіонах обсяг викидів у розрахунку на одну особу значно перевищує середній по області

За 9 місяців 2011 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, відбулось незначне скорочення викидів в атмосферу в цілому по області на 49,37 тис. тонн. Разом з цим, порівняно до 2010 року, відбулось зростання обсягів викидів стаціонарними джерелами у містах Стаханов – на 2,7 тис. тонн, або на 25,3 %, Лисичанську - на 1,5 тис. тонн, або на 10,4 % (збільшення обсягів викидів пов'язане із зростанням виробництва нафтопродуктів), Алчевськ – на 2,1 тис. тонн, або на 4,5 % (за рахунок зростання металургійного виробництва).

Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря СО "Луганська ТЕС" ТОВ "Східенерго", яке віднесено до основних забруднювачів довкілля, протягом 9 місяців 2011 року склали 102,8 тис. тонн (27 % загальних викидів по області). Слід зазначити, що порівняно з аналогічним періодом 2010 року викиди скоротились на 13,3 тис. тонн за рахунок зменшення виробництва електроенергії та використання палива, а також зменшення зольності палива.

Значним забруднювачем повітряного басейну є транспортна галузь. За даними статистичних спостережень з 2009 по 2011р.р. щорічні викиди від всіх видів транспортних засобів в атмосферне повітря області становили 85,7 тис. тонн (14,5 % від загальної кількості викидів), в тому числі: сажі – 0,8 тис. тонн, діоксид азоту – 8,6 тис. тонн, сірки діоксиду – 0,7 тис. тонн, оксиду вуглецю – 64,8 тис. тонн, неметанових легких органічних сполук – 9,9 тис. тонн. Більш, як половину викидів (60,2 %) – 51,6 тис. тонн здійснювали автомобілі індивідуальних власників.

Традиційний напрямок зниження викидів - будівництво нових, реконструкція і удосконалення існуючих очисних споруд, впровадження передових технологічних процесів і устаткування, яке відповідає сучасним вимогам промислової екології.

ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ОСНОВНОГО ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЮВАЧА ДОВКІЛЛЯ МІСТА ЩАСТЯ – ЛУГАНСЬКОЇ ТЕС

Теплоенергетика є самим потужним забруднювачем середовища, на неї припадає 26,6 % від загальної кількості всіх промислових викидів в атмосферу України й 4,8 % стічних вод. Порівняння питомих викидів в атмосферу різними типами електростанцій показує, що особливо сильне забруднення відбувається при спалюванні вугілля. Спрощена технологічна схема одержання електроенергії представлена на рисунку.

Для спалювання твердого палива здійснюється попередня підготовка й розмел у млинах. Тверде паливо системою стрічкових конвеєрів подається в бункери сирого вугілля казанів, з яких стрічковими живильниками сирого вугілля воно транспортується в кульові барабанні млини. У млинах тверде паливо підсушується й розмелюється в порошок. Мірошницький вентилятор відсмоктує пилоповітряну суміш, проганяє її через сепаратор. У сепараторі великі частки відокремлюються й повертаються в млин на домелювання, а пил направляється в сепаратор і циклон. У циклоні пил відокремлюється від повітря й потрапляє в пиловий бункер, а повітря з невеликою кількістю пилу скидається в топки. Димові гази, віддавши тепло поверхням нагрівання (підігрівши повітря й воду), викидаються через димар висотою 250 м в атмосферу, попередньо пройшовши очищення від золи.

У процесі згорання частина мінеральної складової палива (15 %) плавиться й стікає у вигляді шлаків у шлакові ванни. Хімічний склад золошлаків представлений у таблиці.

Структура хімічного складу золошлакових відходів

Луганської ТЕС (n=10)

Глибина відбору, м	Хімічний склад золошлакових відходів (вага, %)
С	SiO2	СаО	Аl2O3	Fe2O3	К2O	Na2O
5	22,4	41,0	3,2	18,4	8,6	2,2	1,8
10	22,0	43,7	2,4	18,5	9,2	2,1	1,4
15	22,8	40,1	2,2	19,7	9,6	0,2	0,8

Найбільша питома вага припадає на діоксид кремнію 40,1 % - 43,7 %, вуглець − 22,0 % - 22,8 %, окисли алюмінію − 18,4 % - 19, 7 %.

Найвищі рівні вмісту характерні для нікелю, титану, свинцю й міді. Тверда частина (85 % від мінеральної складової палива) у вигляді золи виноситься з димовими газами із зони активного горіння й через конвективну шахту казана, регенеративний повітропідігрівач направляється по газоходах на золоуловлювачі, де більша її частина уловлюється.

Мікроелементний склад золошлаків Луганської ТЕС (n = 10)

Хімічний елемент	Вміст мікроелементів у золошлаку, (вага, %)
I серія (5м)	II серія (10м)	III серія (15м)
Нікель	1,850	2,360	0,480
Титан	0,450	0,430	0,450
Молібден	0,041	0,053	0,056
Магній	0,106	0,106	0,009
Кобальт	0,048	0,061	0,050
Хром	0,015	0,015	0,015
Барій	0,003	0,002	0,002
Свинець	0,156	0,156	0,148
Цинк	0,105	0,136	0,128
Мідь	0,028	0,023	0,018
Марганець	0,038	0,038	0,038

У промислових викидах ТЕС міститься більше 60 металів. У повітряний басейн при спалюванні вугілля надходить 95 % твердих часток, 85 % оксидів сірки, 70 % оксидів азоту.

Кількість хімічних елементів залежить від їхнього вмісту в паливі, а також від ступеня їхньої сорбції золою й шлаками. Ступінь переходу, наприклад, фтору і ртуті в повітря в процесі згоряння досягає 80 % - 90 % від їхнього вмісту у вихідному паливі. Ступінь переходу в повітря летких форм свинцю, кадмію й хлору перевищує 50 %. Для арсену й нікелю ця величина становить близько 20 %.

Вміст хімічних речовин у зольному пилу Луганської ТЕС складний і залежить від вихідної сировини, яка в основному представлена кальцієм (водорозчинний) 665,0 ± 26,0 мг/кг, магнієм (водорозчинний) 16,0 ± 3,33 мг/кг, марганцем (водорозчинний) 0,0001 ± 0,0006 мг/кг. Валовий вміст марганцю становить 266,4 ± 20,66 мг/кг, свинцю – 1,22 ± 0,14 мг/кг, кадмію – 0,04 ± 0,0066 мг/кг. Важливе гігієнічне значення має дисперсність пилових часток, що містяться в атмосферному повітрі, оскільки від неї багато в чому залежить біологічна дія на організм людини.

Вміст хімічних речовин у зольному пилу Луганської ТЕС (n=36)

Найменування показника	Кількість хімічних сполук у викидах (мг/кг)
мінімальна	максимальна	середня
Кальцій (водорозчинний)	626,0	704,0	665,0 ± 26,0
Магній (водорозчинний)	11,0	21,0	16,0 ±3,33
Залізо загальне (водорозчинне)	0,03	0,07	0,05 ±0,013
Хром (6+) (водорозчинний)	0,29	0,43	0,36 ± 0,046
Хром (6+) (рухлива форма)	3,15	4,79	3,97 ± 0,54
Мідь (водорозчинна)	0,0001	0,0019	0,0010± 0,0006
Мідь (рухлива форма)	0,9	1,66	1,28 ±0,22
Марганець (водорозчинний)	0,0001	0,0019	0,0010± 0,0006
Марганець (валовий вміст)	235,4	297,4	266,4 ± 20,66
Нікель (водорозчинний)	0,006	0,012	0,009 ± 0,002
Нікель (рухлива форма)	0,63	1,05	0,84 ±0,14
Свинець (водорозчинний)	0,0029	0,0031	0,0030 ±0,00006
Свинець (валовий вміст)	1,01	1,43	1,22 ±0,14
Цинк (водорозчинний)	0,008	0,012	0,01 ±0,0013
Цинк (рухлива форма)	0,008	0,012	0,01 ±0,0013
Кадмій (водорозчинний)	0,0001	0,0019	0,0011±0,0003
Кадмій (валовий вміст)	0,0400	0,0600	0,05 ± 0,0066

Розміри часток пилу вугільної золи Луганської ТЕС мали виражену динаміку зменшення в розмірах зі збільшенням відстані від джерела викиду. На відстані до 10000 м кількість пилових часток розміром до 2,0 мкм зросла до 72,6 %, тоді як на межі санітарно-захисної зони становила 57,6 %. Питома вага великих часток (> 5 мкм) істотно зменшилася зі збільшенням відстані від ТЕС − з 14,2 % у зоні (500 - 1000) м до 9,0 % у зоні більше 3000 м.

Дисперсність пилу атмосферного повітря м. Щастя на різній відстані від Луганської теплоелектростанції

Відстань від теплоелектростанції, (м)	Вмістпилових частинрізногодиаметру, %
до 2 мкм	2-5 мкм	> 5 мкм
500 - 1000	57,6	28,3	14,1
1000 - 3000	65,2	23,8	11,0
3000 - 10000	72,6	18,4	9,0

Забруднення атмосферного повітря за своїм якісним складом може бути досить різноманітним, залежно від характеру його джерел, особливостей технологічних процесів, використовуваної сировини, одержуваних проміжних і кінцевих продуктів.

Об’єм шкідливих речовин, що надходять у повітряний басейн, коливається від 140315,62 тонн до 104391,20 тонни. У середньому щороку в атмосферу надходить 123734,06 тонн хімічних речовин, з яких на тверді речовини припадає 55851,16 тонни і на газоподібні - 67882,73 тонни.

Варто особливо підкреслити, що вміст твердої частини промислових забруднювачів в основному представлений пилом вугільної золи, а також металами, що входять до складу даної фракції.

Кількість металів, що надходять в атмосферне повітря з викидами Луганської ТЕС

Метали та їхні сполуки	Динаміка надходження металів в атмосферу, (т/рік)	Середня за весь період, (т)
2000	2001	2002	2003	2004	2005
Арсен і його сполуки	7,61	3,72	3,82	4,32	3,05	4,81	4,55
Ванадій	0,07	0,13	0,29	0,19	0,90	0,03	0,93
Залізо	0,98	1,07	1,09	1,07	0,06	1,07	0,89
Кадмій	0,09	0,07	0,08	0,13	0,18	0,09	0,13
Мідь	4,66	4,02	4,07	6,14	3,04	4,09	4,33
Нікель	4,39	4,12	4,25	6,48	4,21	4,45	4,65
Ртуть	0,29	0,19	0,24	0,28	0,25	0,29	0,30
Селен	5,27	4,53	4,76	4,25	3,85	3,08	2,85
Свинець	0,003	0,003	0,003	0,029	0,004	0,005	0,008
Хром +3	6,14	4,25	5,13	9,38	5,17	6,147	6,03
Цинк	13,04	11,23	12,36	17,41	16,45	13,04	13,92
Марганець	0,22	0,18	0,19	0,182	0,14	0,18	0,18

Вміст металів в об'єктах навколишнього середовища протягом усіх років дослідження залишався практично без істотних змін, що, напевне, обумовлено сталістю складу використовуваної сировини. Найбільшу питому вагу серед шкідливих речовин становили такі забруднювачі як завислі речовини, оксиди азоту, діоксид сірки й оксид вуглецю.

Результати підфакельних досліджень свідчать про те, що викиди теплоелектростанції характеризуються вираженою зональністю поширення. Аналіз даних маршрутних вимірів показує, що на відстані 3000м кратність перевищення ГДК середньої з максимальноразових концентрацій пилу вугільної золи склала 1,93, діоксиду азоту − 1,84, діоксиду сірки − 2,16 і оксиду вуглецю − 1,42 раза.

Кратності перевищення ГДК максимально разовими концентраціями для перерахованих вище речовин були на рівні відповідно 5,92; 4,70; 7,60; 1,60 раза.

Середньорічні концентрації шкідливих речовин у повітряному басейні

м. Щастя за результатами підфакельних досліджень

Відстань від джерела, (м)

Кіль-кість проб

Перевищення ГДК м.р. (%)

Межі коливань макс.разових концентра-цій, (мг/м3)

M ± m

Кратність переви-щення середньої з ГДК м.р.

Кратність переви-щення макси-мальної з

ГДК м.р.

Пил золи

< 3000

3000-10000

1396

920

0,02-2,96

0,01-1,82

0,963±0,004

0,786±0,003

1,93

1,60

5,92

3,64

NO2

< 3000

3000-10000

1478

810

0,01-0,40

0,01-0,32

0,157± 0,001

0,099±0,001

1,84

1,16

4,70

3,76

SO2

< 3000

3000-10000

1430

820

0,01-3,78

0,01-3,01

1,080±0,021

0,767± 0,016

2,16

1,53

7,60

6,01

< 3000

3000-10000

1412

810

0,01-9,00

0,01-7,20

7,120 ± 0,043

6,710 ± 0,006

1,42

1,34

1,60

1,30

На відстані від 3000 до 10000 м від ТЕС рівні забруднення атмосферного повітря пилом вугільної золи знижувалися, однак при цьому перевищення гранично допустимої концентрації зберігалося.

Така закономірність була властива й усім іншим досліджуваним речовинам. Зважаючи на те, що метеоумови можуть істотним чином впливати на рівні хімічних речовин в атмосфері, нами був вивчений розподіл їх максимальних разових концентрацій за сезонами року. Найбільш високий вміст забруднювачів реєструвався зимової і весняної пори року. Різниця концентрацій пилу вугільної золи в холодний і теплий періоди склала 1,4 раза. Аналогічну динаміку встановлено й для інших хімічних речовин, що узгоджується з даними, представленими в роботі.

Забруднення атмосферного повітря пилом вугільної золи в різні

періоди року за результатами підфакельних досліджень

у районі розміщення Луганської ТЕС

Сезони року й відстань від джерела, (м)

Кіль

кість проб

Межі коливання концентра-цій,

(мг/м3)

M ± m

Кратність перевищення ГДКм.р.

середньої з максимально разових

максимальної концентрації

Зима

< 3000

3000-10000м

820

830

2,96-0,06

1,82-0,02

0,950±0,016

0,700±0,010

1,90

1,40

5,92

3,64

Весна

< 3000

3000-10000

860

2,63-0,03

1,37-0,02

0,920±0,013

0,710±0,007

1,84

1,42

5,26

2,74

Літо

< 3000

3000-10000

840

1,34-0,03

0,92-0,02

0,860±0,070

0,740±0,040

1,72

1,48

2,68

1,84

Осінь

< 3000

3000-10000

780

1,47-0,04

0,86-0,03

0,820±0,070

0,650±0,040

1,64

1,30

2,94

1,72

Сезони року й відстань від джерела,(м)	Найменування речовини	Кількість проб (n)	Межі коливань концентрацій, (мг/м3)	M ± m	Кратність перевищення ГДК м.р.
середньої з максимально разових ГДК м.р.	максимальної концентрації
Зима <3000	Азоту діоксид	806	0,012-0,360	0,180±0,002	2,11	4,23
Ангідрид сірчистий	824	0,20-3,10	1,20±0,17	2,4	6,2
Вуглецю оксид	806	2,00-9,50	7,00±0,042	1,4	1,7
Весна <3000	Азоту діоксид	860	0,013-0,40	0,16±0,002	1,88	4,70
Ангідрид сірчистий	860	0,30-3,20	1,10±0,015	2,2	6,4
Вуглецю оксид	860	2,50-10,00	8,00±0,040	1,6	1,8
Літо <3000	Азоту діоксид	906	0,10-0,32	0,15±0,001	1,76	3,76
Ангідрид сірчистий	906	0,22-2,80	1,12±0,013	2,24	5,6
Вуглецю оксид	906	2,60-9,80	6,80±0,037	1,36	1,5
Осінь <3000	Азоту діоксид	840	0,05-0,34	0,14±0,001	1,64	4,0
Ангідрид сірчистий	840	0,15-3,80	0,90±0,02	1,8	7,6

Забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами в різні періоди року за результатами

підфакельних досліджень

Сезони року й відстань від джерела,(м)	Найменування речовини	Кількість проб (n)	Межі коливань концентрацій, (мг/м3)	M ± m	Кратність перевищення ГДК м.р.
середньої з максимально разових ГДК м.р.	максимальної концентрації
Зима 3000-10000	Азоту діоксид	780	0,01-0,18	0,120±0,001	1,41	3,28
Ангідрид сірчистий	780	0,18-3,00	0,950±0,015	1,9	6,0
Вуглецю оксид	780	1,70-8,25	6,25±0,04	1,65	1,15
Весна 3000-10000	Азоту діоксид	600	0,01-0,22	0,100±0,006	1,17	3,76
Ангідрид сірчистий	610	0,20-2,60	0,800±0,015	1,6	5,2
Вуглецю оксид	600	1,50-9,00	7,20±0,05	1,44	1,40
Літо 3000-10000	Азоту діоксид	620	0,01-0,20	0,090±0,001	1,05	2,35
Ангідрид сірчистий	620	0,18-2,40	0,850±0,014	1,7	4,8
Вуглецю оксид	620	1,40-10,80	6,40±0,06	1,28	1,36
Осінь 3000-10000	Азоту діоксид	610	0,01-0,18	0,086±0,001	1,01	2,11
Ангідрид сірчистий	610	0,16-2,80	0,92±0,02	1,84	5,60
Вуглецю оксид	610	1,20-9,20	7,00±0,05	1,40	1,44

Оцінка результатів дослідження повітряного басейну за даними стаціонарних постів указує на те, що концентрація пилу складного хімічного вмісту перевищує ГДКс.д. на відстані 3000 м в 3,6 раза, на відстані від 3000 до 10000 це перевищення дорівнює 2,6 раза. На таких же відстанях максимально середньодобова концентрація пилу була вище ГДКс.д. в 14,06 і 6,13 раза відповідно. Показники, що характеризують співвідношення між концентраціями шкідливих речовин різного періоду і їх ГДК, мають важливе гігієнічне значення в плані їх можливого негативного впливу на населення.

Дані експериментальних досліджень показують, що один і той же ефект за тривалий період може розвиватися як при безперервному , так і при переривчастому впливі хімічних речовин. При цьому, чим вище рівень піків і частота їхньої появи, а також чим сильніше виражені кумулятивні властивості речовини, тим раніше виникає токсичний ефект.

Порівняльна характеристика середньорічних концентрацій шкідливих речовин у повітряному басейні м.Щастя показала, що на відстані до 3000 м. відсоток проб пилу вугільної золи, що перевищують ГДКс.д., ,становив 32,0 %, на відстані від 3000 до 10000 м – 29,5 %. Для інших забруднювачів також було характерно перевищення встановлених для них ГДК, хоча й дещо менше.

Отримані дані свідчать про те, що забруднення атмосферного повітря в районі розміщення теплоелектростанції має логнормальний розподіл, що цілком узгоджується із сучасними поглядами.

Одержання електроенергії пов'язане з процесами дезінтеграції й спалювання твердого палива − вугілля, що викликає значне забруднення атмосферного повітря населених пунктів пилом сублімативного характеру. Іншою особливістю даного пилу є вміст у ньому великої кількості металів, у т.ч. і важких.

Нами було вивчено склад металів у повітряному басейні м. Щастя. Метали, що входять до складу пилу, визначалися в широкому діапазоні концентрацій.

Середньорічні концентрації шкідливих речовин у повітряному басейні м. Щастя

за результатами стаціонарних постів

Назва речовини	Відстань від джерела викиду, м	Кіл-ть проб, n	Перевищення ГДК с.д., %	Межі коливань середньодобових концентрацій, мг/м3	M ± m	Кратність перевищення ГДК с.д.
середньої з середньо-добових	максима-льної з середньо-добових
Пил вугільної золи	< 3000	565	32,0	0,008-2,110	0,540±0,009	3,60	14,06
3000-10000	432	29,5	0,007-0,920	0,380±0,008	2,56	6,13
Діоксид азоту	< 3000	550	34,5	0,004-0,120	0,082±0,007	2,05	3,01
3000-10000	460	25,4	0,008-0,086	0,061±0,006	1,52	2,15
Діоксид сірки	< 3000	540	48,3	0,003-0,350	0,125±0,002	2,50	7,01
3000-10000	480	31,2	0,002-0,319	0,058±0,001	1,16	3,80
Окис вуглецю	< 3000	530	27,7	0,05-5,00	2,120±0,035	2,10	5,01
3000-10000	470	18,7	0,04-3,00	1,801±0,022	1,80	3,01

Середньорічні рівні вмісту металів в атмосферному повітрі м. Щастя, мг/м3

Метали	Кількість проб, n	Межі коливань концентрацій, мг/м3	M ± m	Кратність перевищення середньодобової ГДК
Кадмій	120	0,0001-0,0007	0,00045±0,00005	1,50
Хром	120	0,015-0,040	0,0180±0,0002	1,80
Мідь	120	0,0010-0,0048	0,0030±0,0001	1,50
Марганець	120	0,0009-0,0035	0,00210±0,00002	2,10
Нікель	120	0,00085-0,00320	0,00270±0,00001	2,70
Свинець	120	0,00025-0,00045	0,00039±0,00001	1,30
Цинк	120	0,01-0,09	0,0720±0,0007	1,40

Найбільш значущі перевищення були характерні для таких металів як марганець (в 2,1 раза) і нікель (в 2,7 раза). Варто також звернути увагу на те, що й такі високотоксичні метали як кадмій, хром, мідь, свинець і цинк визначалися в кількостях вище середньодобової ГДК.

Зональний розподіл концентрацій металів в атмосфері підтвердив таку закономірність.

Вміст цинку й міді в атмосферному повітрі на різних відстанях від Луганської ТЕС

Вміст свинцю й кадмію в атмосферному повітрі на різних відстанях від Луганської ТЕС

Представлені результати вказують на різний характер розподілу концентрації пилу вугільної золи в повітрі за кумулятивними частотами у районі розміщення Луганської теплоелектростанції.

Імовірність різного ступеня забруднення атмосферного повітря пилом вугільної золи в районі розміщення Луганської ТЕС, (%)

Ступінь забруднення	Відстань від джерела викидів, (м)
< 3000,0	3000,0-10000,0
Допустимий	39,0	37,0
Слабкий	60,0	73,0
Помірний	78,0	92,0
Сильний	84,1	97,1
Дуже сильний	99,9	99,9

У першій зоні питома вага концентрацій, які перебувають у межах високих рівнів, вище, ніж у другій, що варто розглядати як несприятливу ситуацію в плані негативного впливу на здоров'я населення.

Дані літератури і наші власні дослідження свідчать про те, що зі збільшенням часу осереднення концентрацій їхні максимальні рівні тим вище, чим триваліший цей період. Співвідношення між максимальними концентраціями тридцятихвилинного, середньодобового й середньорічного періодів осереднення становило для пилу вугільної золи 1,0; 3,0; 6,4 відповідно. Аналіз сумарного забруднення атмосферного повітря в районі розміщення Луганської ТЕС проведений з використанням трьох найбільш поширених в гігієнічних дослідженнях коефіцієнтів «Р», «∑ПЗ/∑Гдз» і показника кратності перевищення ГДК комплексом присутніх в атмосфері речовин. Отримані результати досліджень свідчать, що найбільш високі значення коефіцієнтів сумарного забруднення «Р», «∑ПЗ/∑Гдз» і коефіцієнт Авер’янова встановлено в першій зоні (до 3000 м). Вони знижувалися в міру віддалення від джерела забруднення.

Середньорічні значення комплексних показників забруднення атмосферного повітря м. Щастя

Відстань від джерела викидів (ТЕС)	Показники сумарного забруднення атмосферного повітря по середньорічних концентраціях	Ступінь забруднення	Показники сумарного забруднення атмосферного повітря по максимальних концентраціях	Ступінь забруднення
“P”	∑ПЗ/∑Гдз	коефіцієнт Авер’янова	“P”	коефіцієнт Авер’янова
< 3000 м	13,6	11,0	40,9	Небезпечна	25,6	32,0	Небезпечна
3000-10000 м	9,8	7,5	24,3	Викликає побоювання	19,3	14,9	Викликає побоювання

Ґрунт, на відміну від атмосферного повітря й води, де забруднюючі речовини розбавляються й концентрація їх знижується, акумулює на своїй поверхні і в глибині значну кількість забруднювачів. Виняткова рухливість багатьох металів створює умови для значного їх розсіювання в об'єктах зовнішнього середовища поблизу джерел, які їх виділяють. Між тим, багато питань, що стосуються забруднення ґрунту викидами промислових підприємств, у тому числі й ТЕС, дотепер залишаються маловивченими.

Дані про вміст металів у ґрунті в районі розміщення Луганської ТЕС представлені в таблиці.

Вміст металів у ґрунті в районі розміщення Луганської ТЕС

Відстань від ТЕС, м	Кількість проб	Межі коливань концентрацій, мг/кг	M ± m	Кратність перевищен ня ГДК максим. концентра ціями
Усього	Перевищення ГДК, %
МІДЬ
< 3000	36	48,5	2,70 - 2,35	24,39 ± 1,55	1,74
3000-10000	36	26,0	1,72 - 38,70	18,25 ± 1,45	2,12
контроль	36	-	0,81 - 12,50	10,03 ± 0,85	1,24
СВИНЕЦЬ
< 3000	36	36,6	1,33 - 33,60	13,05± 1,26	2,60
3000-10000	36	21,3	0,95 - 21,70	14,12 ± 0,81	1,50
контроль	36	-	0,77 - 6,80	3,63 ± 0,51	1,03
ЦИНК
< 3000	36	46,9	4,85 - 676,50	43,3 ± 2,45	1,55
3000-10000	36	31,4	3,30 - 44,60	28,1 ± 1,61	1,58
контроль	36	-	2,30 - 28,70	26,1 ± 1,42	1,09
КАДМІЙ
< 3000	36	22,3	0,008 - 0,650	0,221±0,025	1,25
3000-10000	36	17,3	0,007 - 0,201	0,120±0,007	-
контроль	36	-	0,002 - 0,050	0,040±0,003	-

Найбільш високий рівень умісту металів у поверхневому шарі ґрунту визначався на території першої зони (до 3000 м). З огляду на особливості викиду шкідливих речовин в атмосферу, обумовлені висотою труб і емісією, слід зазначити, що більшість твердих часток мають тенденцію до вираженого зонального поширення. Так, на відстані від 3000 м до 10000 м вміст металів у ґрунті перевищував показники контрольної зони в 1,50 – 2,12раза.

Питома вага перевищення ГДК на такій відстані для всіх досліджуваних металів коливалася в межах від 17,3 % до 31,4 %.

Концентрації міді, свинцю, цинку й кадмію в пробах ґрунту, відібраних по східному й південно-східному румбах, були в 1,2 - 1,5 рази вище в порівнянні з іншими напрямками.

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВИКИДІВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ НА СТАН ЗДОРОВЬЯ ГРОМАДЯН

Аналіз проведених раніше медичних дослідження показав, що техногенне забруднення атмосферного повітря пилом вугільної золи викликало інтенсивне забруднення металами не тільки об'єктів навколишнього середовища, але й накопичення їх в організмі дітей. Концентрація металів (кадмію, міді, марганцю, свинцю й цинку) у волоссі дітей більше як вдвічі перевищувала контроль. Вміст нікелю у волоссі дітей, які мешкають у Iзоні, в 10,0 разів перевищував норму. Відмінності між показниками 1-ої і 2-ої груп щодо нікелю становили 1,9 - 3,8 раза. У сечі дітей найбільш високі рівні вмісту металів були характерні для міді, які перевищували контроль в 10,7 раза, марганцю –в 9,1 раза, нікелю –в 3,7 раза, свинцю –в 2,4 раза. Аналогічну залежність виявлено в дітей 2-ої групи.

Виявлено кореляційну залежність між вмістом металів у повітряному басейні й накопиченням їх у волоссі дітей. Цей зв'язок був прямий і вірогідний (цинк –r = 0,76, хром –r = 0,69, марганець –r = 0,62, кадмій –r = 0,55), причому в міру наближення до ТЕС він зростав. Накопичення металів у волоссі і сечі дітей 1-ої і 2-ої груп, на нашу думку, може свідчити про їх техногенне походження. Отже, можна стверджувати, що діти, котрі мешкають у районі викидів ТЕС, зазнають додаткового аерогенного навантаження й становлять групу підвищеного ризику розвитку екозалежних захворювань.

Вплив шкідливих викидів ТЕС на організм поряд зі змінами імунобіологічної резистентності проявляється зрушеннями в якісному й кількісному складі мікрофлори та бактерицидності шкіри. Отримані в ході експерименту дані свідчать про те, що інгаляційний вплив пилу вугільної золи й міського пилу в концентрації 0,15 мг/м3 сприяли накопиченню патогенної мікрофлори у верхніх дихальних шляхах тварин (в 1-ій групі – 43,5 %, в 2-ій групі – 48,5 % і в контролі – 34,8 %). Стафілококи займають провідне місце в структурі мікробного пейзажу органів дихання тварин. Дія завислих речовин обумовлює порушення співвідношення патогенних і непатогенних стафілококів в органах системи дихання тварин у бік збільшення висівання патогенної мікрофлори. Надходження пилу вугільної золи й міського пилу, сорбуючого гази, і в «чистому» вигляді спричинили зрушення в локалізації мікрофлори. Відзначено більш відчутне її накопичення в нижніх відділах органів дихання –в бронхах і легенях у порівнянні з інтактними тваринами. Виявлено більш високу смертність тварин, які вдихували пил вугільної золи, що, безсумнівно, пов'язано зі зниженням імунобіологічної резистентності організму тварин.

Вплив складного за фізико-хімічними властивостями пилу теплоелектростанції на організм дітей при інгаляційному надходженні в організм супроводжувався перевагою умовно патогенних мікроорганізмів роду Staphilococcus, серед стафілококів більш ніж в 4 рази частіше в дітей 1-ої і 2-ої груп із слизової зіва висівали Staphiloсoссus aureus: 29,7 % ± 2,7 % (р < 0,05) і 15,9 % ± 2,1 % (р < 0,05) відповідно проти 3,4 % ± 0,5 % і Staphilococcus sanquis: 13,4 % ± 1,5 % (р < 0,05) і 9,2 %± 1,0 % (р < 0,05) випадків відповідно проти 3,5 % ± 0,3 % у контролі (р < 0,01). Мікробний пейзаж слизової носа в дітей контрольної групи представлений мікроорганізмами 5 родів: Staphilococcus –33,6 % ± 4,0 %, Streptococcus –52,1 % ± 5,3 %, Micrococcus –3,3 % ± 0,3 %, Bacillus – 3,3 % ± 0,3 %, Corinebacteria –1,3 % ± 0,2 %.

Кількість мікробів, що містяться на шкірі, є інтегральними показниками антимікробної стійкості організму й характеризує його імунологічну резистентність. Отримані дані свідчать про те, що в дітей, котрі мешкають в I зоні (до 3,0 км), число мікроорганізмів шкіри III і IV ступенів росту вірогідно було підвищеним у порівнянні з контрольною групою, при цьому відзначене достовірне збільшення вдвічі частки гемолітичних форм у порівнянні з показниками контрольної групи (67,8 % ± 7,1 % і 66,6 % ± 7,0 % проти 28,7 % ± 2,2 % відповідно). Отримані дані вказують на зниження бактерицидної активності шкіри, порушення кількісного і якісного балансу мікробіоценозу, що є показником зниження неспецифічної резистентності в дітей, які проживають у зоні впливу викидів Луганської ТЕС. Установлені зміни вмісту лізоциму в слині дітей, як показника неспецифічного гуморального імунітету, рівень якого в 2,0 рази в 1-ій групі і в 1,3 раза в 2-ій групі був вище, ніж у контрольній групі (р <0,05). Аналіз кореляційного зв'язку між показниками, що характеризують місцевий імунітет, і ступенем забруднення атмосферного повітря підтверджує наявність прямого сильного зв'язку рівня Ig A (r = 0,79) і середньої зворотної кореляційної залежності концентрацій sIgA (r = - 0,62), IgG (r = - 0,43) та лізоциму слини (r = - 0,44) і концентрації пилу вугільної золи.

Оцінюючи показники захворюваності населення м. Щастя, атмосферне повітря якого забруднене викидами Луганської ТЕС, і контрольного населеного пункту, в якому немає промислових підприємств, слід звернути увагу на особливості її поширення залежно від рівня забруднення повітряного басейну населених пунктів. Так, у м. Щастя загальна захворюваність населення була в 2,1 раза вище, ніж у м. Станично-Луганське, на хвороби органів дихання – в 1,9, органів травлення – в 2,6, хвороби системи кровообігу − в 1,6, ендокринної системи, розладів харчування, обміну речовин –в 3,4 і вроджених аномалій –в 1,4 раза. У промисловому і контрольному населених пунктах чоловіки хворіли частіше. Вікові показники захворюваності населення свідчать про перевищення таких в 1,5 – 2,0 рази в усіх вікових групах м. Щастя у порівнянні з аналогічними показниками жителів контрольного міста. Однак відмінності між порівнюваними містами в цьому плані обумовлені не тільки рівнем захворюваності, але й темпами зростання показників (у промисловому місті вони були більш високими й склали 3,2 % проти 1,7 % у контролі).

Найбільшу питому вагу в обох містах мали хвороби органів дихання. Вікові показники поширеності хвороб органів дихання мали спільні для вивчаємих міст ознаки: пік припадав на молодший вік і вікову групу (40 – 49) років. Чоловіки, як правило, хворіли частіше, ніж жінки. Виявлено статистично достовірне підвищення захворюваності жителів м. Щастя на хвороби системи кровообігу (р < 0,05).

Рівень захворюваності населення м. Щастя на хвороби органів травлення був у 2,6 раза вище, ніж у контрольному місті (р < 0,05). Серед захворювань цього класу значну питому вагу становили хронічні хвороби.

Характер поширення захворювань серед населення м. Щастя мав чітко виражену ознаку: чим ближче до ТЕС проживали люди, тим частіше вони хворіли. Найвищі рівні захворюваності відзначалися в зоні з найбільшим ступенем забруднення атмосферного повітря пилом вугільної золи. У той же час на відстані (3000 – 10000) м від промислового джерела при концентрації пилу золи в атмосферному повітрі (0,38 ± 0,01) мг/м3 захворюваність населення була нижче, ніж в I зоні, але вище, ніж у контрольному місті.

Тривалий вплив атмосферних забруднень на населення, особливо дітей, літніх осіб і осіб з ослабленим здоров'ям, призводить до підвищення рівня загальної захворюваності населення за рахунок розвитку патології системи дихання, збільшення тяжкості й тривалості перебігу інших хвороб, що в певній мірі було обумовлено не тільки концентрацією пилу в повітрі, але і її фізико-хімічними характеристиками. Особливості поширення як загальної захворюваності серед населення м. Щастя, так і окремих груп хвороб (найбільша поширеність захворювань у порівнянні з контрольним містом, різна питома вага й частота гострих і хронічних захворювань, відмінності статево-вікового розподілу відповідних показників і залежність їх від місця проживання людей відносно джерела промислових викидів) багато в чому пов'язані з вмістом металів у пилу вугільної золи, кількість яких перевищує установлені для них ГДК.

Захворюваність на ангіни, пневмонії і гострий бронхіт була вище в м. Щастя, причому на гострі захворювання частіше страждали діти до 6 років як в I, так і в II зоні. Серед хвороб цієї групи 75 % становили гострі захворювання верхніх дихальних шляхів.

Аналіз показників захворюваності на хвороби органів травлення показав, що частіше хворіло населення, яке проживає в м. Щастя (в 2,2 раза), причому частота захворювань серед чоловіків була в 1,3 раза вище, ніж серед жінок, тоді як у контрольному місті таких розбіжностей не зафіксовано. У структурі захворюваності найбільшу питому вагу займали хронічні гастрити й виразкова хвороба (24,2 % і 24,1 % відповідно). Слід зазначити високий рівень захворюваності населення на хвороби печінки й жовчовивідних шляхів, що перевищував контрольні показники в 4,1 раза. Захворюваність населення на хвороби органів кровообігу мала ту саму спрямованість, що й вищеописані класи захворювань. У м. Щастя вираженість такої патології в I-IIзоні була в 1,6 раза вище, ніж у контролі.

ВПЛИВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН, ЯКІ ВИКИДАЮТЬСЯ

У АТМОСФЕРНЕ ПОВТРЯ НА СТАН

ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА РОСЛИНИЙ СВІТ

У результаті промислового забруднення ґрунту металами, що містяться у викидах Луганської ТЕС, відбувалося їх накопичення і в рослинах. Листя, стебла й корінь багатьох видів хвойних і листяних рослин є досить ємними накопичувачами металів. Більшість металів здатна легко проникати через корінь рослин. Нагромадження металів у листі має місце як при поглинанні сухих випадань, так і вкупі з атмосферними опадами.

Вміст металів у рослинах і ступінь їх пошкоджуваності на різній відстані від Луганської ТЕС, (M ± m)

Вид рослин	Відстань, (м)	Концентрація металів у рослинах, (мг/кг)	Пошкоджуваність рослин, (бали)
мідь	свинець	кадмій	цинк
Сосна звичай-на (хвоя)	до 3000	1,74±0,06х	2,73±0,17	0,025±0,003	8,42±0,14х	3,82±0,17х
3000-10000	1,91±0,09х	2,01±0,25	0,022±0,006	6,25±0,29х	2,64±0,25х
контроль	0,96±9,08	0,08±0,02	0,002±0,001	3,51±0,21	1,07±0,04
Тополя Болле (листя)	до 3000	1,08±0,05х	1,89±0,21	0,019±0,002	5,94±0,09х	3,12±0,21х
3000-10000	1,02±0,04х	1,75±0,12	0,012±0,004	4,73±0,12х	1,86±0,12х
конт роль	0,82±0,05	0,08±0,03	0,002±0,001	3,12±0,16	0,92±0,03

Примітка. х – відмінності достовірні (р<0,05).

Аналіз проведених раніше досліджень підтвердили видову специфічність акумуляції металів: їх вміст у хвої сосни звичайної в усіх зонах був вище, ніж у листях тополі Болле. Сосна звичайна вважається більш чутливим до техногенного забруднення видом, і вміст металів у її хвої, а також ушкодження хвої рекомендується використовувати як індикатор забруднення атмосферного повітря.

Коефіцієнти кореляції між забрудненням металами рослин (сосни й тополі) і ґрунтів склали r = 0,68 і r = 0,79 відповідно; для рослин і атмосферного повітря − r = 0,70 і r = 0,87; рослин і сніжного покриву − r = 0,69 і r = 0,68.

Можна припустити, що вміст металів у рослинах більшою мірою пов'язаний з їхнім надходженням (і осадженням зі снігом) з повітря, чим з їхнім умістом у ґрунті, де метали депонуються, зв'язуються, мігрують у нижні горизонти й потім поглинаються деревними рослинами.

Проведені під час розробки програми дослідження атмосферного повітря підтвердили наявність його забруднення шкідливими речовинами та пилом.

Дослідження атмосферного повітря проводилися в наступних місцях: вул. Гагаріна, АЗС № 27; вул. Приозерна, 1-а; вул. Приозерна, 5; вул. Донецька, 97; вул. Донецька, 121; вул. Комсомольска, 3.

При проведенні дослідження атмосферного повітря застосовувалися наступні засоби вимірювальної техніки: електроаспіратор М-822, газоаналізатор “ Mini Warn B ”, барометр БАММ, психрометр МВ - 4 М, секундомір механічний СОС пр-2б-2-000.

Заводські номери приладів і свідоцтва державної перевірки вказані в протоколахвимірів.

Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі міста Щастя, визначалися згідно наступних нормативних документів:

пил - РД 52.04.186-89

азоту діоксид - РД 52.04.186-89

ангідрид сірчистий -РД 52.04.186-89

вуглецю оксид - інструкція к “ Mini Warn B ”

Результати досліджень показали перевищення ГДК по наступних точках відбору:

27.09.11г.	Вул.. Приозерна,1-а	пил	- с концетрацией 0,641 мг/м3	- ПДК 0,5 мг/м3
11.10.11г.	вул. Гагаріна,АЗС № 27	пил	- с концетрацией 0,738 мг/м3	- ПДК 0,5 мг/м3
11.10.11г.	Вул.. Приозерна,1-а	азоту діоксид	- с концетрацией 0,241 мг/м3	- ПДК 0,2 мг/м3

На підставі результатів проведених досліджень були визначені сумарні показники забруднення об'єктів навколишнього середовища як суми перевищення коефіцієнтів концентрацій забруднювачів, що накопичуються в різних об'єктах навколишнього середовища. Розрахунок виконаний на підставі формули

де Сi – вміст забруднювача в об'єкті навколишнього середовища;

Сiф – його вміст на фонових ділянках;

n − кількість забруднюючих речовин.

Характер ушкодження листя, викликаного викидами, визначається як відмінностями у якісному складі емісій, так і відмінностями в концентраційному рівні впливу. При дії низьких і помірних концентрацій полютантів розвиваються верхівкові, крайові й, рідше, міжжилкові хлорози, високі концентрації викликають верхівкові, крайові, точкові й хаотичні некрози та опіки листя. У наших дослідженнях ушкодження рослин різного ступеня спостерігається в усіх зонах, причому пошкоджуваність сосни звичайної була вірогідно вище, ніж тополі Боллє.

Сумарні показники забруднення об'єктів навколишнього середовища на різній відстані від ТЕС

Відстань від джерела викидів, (м)	Сумарний показник забруднення, (Zc, бали)
пиломігазами	металами
атмосферно го повітря	атмосферного повітря	сніжного покриву	ґрунтів	рослин
сосна	тополь
до 3000	24	17	25	8	47	33
3000-10000	17	11	28	5	34	28

Коефіцієнти кореляції між пошкоджуваністю рослин та вмістом полютантів в об'єктах навколишнього середовища свідчать про те, що максимальний вплив на рослини справляють викиди ТЕС в атмосферу пилу й газу (r = 0,85 і r = 0,88), а також важких металів (r = 0,87 і r = 0,89) для тополі й сосни відповідно. Вміст металів у ґрунті більше впливає на пошкоджуваність рослин (r = 0,80), аніж їх уміст у рослинах (r = 0,74 і r = 0,75) і в сніжному покриві (r = 0,57 і r = 0,69).

Отримані результати підтверджують, що викиди підприємства теплоенергетики призводять до значного забруднення об'єктів навколишнього середовища металами, при цьому відносний рівень забруднення свинцем і кадмієм вище, ніж міддю й цинком. Пошкоджуваність деревних рослин більш тісно пов'язана із забрудненням атмосферного повітря (як пилом і газами, так і важкими металами), чим з умістом металів у ґрунті, у самих рослинах і сніжному покриві.

Слід зазначити, що за період 2009 – 2011р.р. роки у міськраді відсутній статистичний звіт щодо кількості зелених насаджень на території міст, їх стан та не проведена інвентаризація зелених насаджень.

Ситуація, яка склалась за останні роки у зеленому господарстві створює передумови до погіршення її стану та умови неконтрольованого зменшення зелених насаджень.

Основною причиною такого становища є відсутність генплану міста та належному виконанню проекту озеленення міста та утримання зелених насаджень. В місті фактично немає місць масового відпочинку громадян. Сквери, що залишилися, занедбані, зелені насадження всихаючі.

Відсутність достовірних даних про стан та зміни в зеленому господарстві, а також безгосподарність більшості зелених насаджень на протязі десятиріч, відсторонення органів влади від дійсного управління зеленим господарством міст не дозволяє визначити наявний стан, потреби та обсяги заходів щодо збереження, відтворення та утримання насаджень.

Місцевими комунальними установами не проводяться інвентаризації та паспортизації зелених насаджень.

Суттєвий вплив на стан рослин здійснюють викиди у атмосферне повітря. При спалюванні палива витрачається велика кількість кисню повітря, так наприклад, тільки за один рік підприємство СО «Луганська ТЕС» ТОВ «Східенерго» споживає приблизно 4 млн. тонн кисню, який є життєво необхідним для всіх живих організмів. Один гектар лісу протягом року поглинає 6 тонн вуглекислого газу та виробляє 5 тонн кисню. Таким чином, для відтворення в атмосферному повітрі кисню, спожитого СО «Луганська ТЕС», необхідно 800 тис. гектарів лісу. Для поглинання вуглекислого газу, який викидається в атмосферне повітря енергетичною галуззю Луганської області в цілому за рік, необхідно 1180,842 тис. га лісу.

Основними напрямки нейтралізації негативного впливу енергетики на забруднення атмосферного повітря являються:

- вдосконалення технології спалювання;

- енергозбереження;

- використання альтернативних джерел енергії.

- озеленення міст, промислових територій, територій санітарно-захисних зон, збільшення територій лісових насаджень.

Для усунення погроз загибелі лісів необхідно збільшувати насіннєву базу листяних порід як по складу так і по об'ємах вирощування, проектувати створення змішаних культур, дотримуватися принцип відповідності культур лісорослинним умовам.

Таким чином, незадовільна еколого-гігієнічна ситуація і показники здоров'я населення свідчать про вплив факторів зовнішнього середовища на ріст захворюваності населення, необхідність комплексного вивчення району, який піддається найбільш значному впливу антропогенних факторів, з ретельним дослідженням компонентів навколишнього середовища та здоров'я населення на основі критеріїв по визначеності ступенів небезпечності факторів забруднення атмосфери (викиди підприємств, викиди автотранспорту, питома вага яких, до речі, у загальному забрудненні атмосфери стає все більшою) для здоров’я людини.

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ГРУНТОВИХ ТА ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

ЇХ ВПЛИВ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ

Підземні води на території населеного пункту залягають на глибині від 1 до 9 м. Живлення горизонту відбувається за рахунок атмосферних опадів, паводкових вод, а також перетікання вод тріщинних зон верхньої крейди. Розвантаження відбувається в ріки й водопотоки балок. Режим водоносного горизонту залежить від кліматичних чинників і режиму поверхневих вод. Води горизонту незахищені від мікробного забруднення. Підземні захищені води знаходяться на глибині (50 – 100) м. Води мають добру якість і широко використовуються в районі для питного водопостачання.

Режимно-спостережлива мережа в районі Луганської ТЕС складається з 37 свердловин. Найближчі до золозвалищ свердловини розміщені на відстані (50 – 100) м від гребель обвалування. Відстань між кущами свердловин у створах від 300 до 700 м. Гідрохімічний контроль підземних вод показав, що концентрації мікроелементів у більшості випадків не перевищували встановлених норм; лише в одиничних пробах, відібраних у санітарно-захисній зоні, було відзначено незначне збільшення вмісту кадмію й свинцю. Середньобагаторічні показники якості питної води, що розподіляється в населеному пункті Щастя, представлені в таблиці.

Показники якості питної води м. Щастя

Показники (n=36)	Стандартні показники якості питної води
Запах, (ПР)	0
Присмак, (ПР)	0
Каламутність, (НОМ)	< 0,1
Кольоровість, (град.)	5,0
рН, (один.)	6,6
Окислюваність, (мг/дм3)	1,2
Аміак, (мг/дм3)	< 0,05
Нітрати, (мг/дм3)	2,0
Нітрити, (мг/дм3)	0,003
Жорсткість загальна, (мгекв/дм3)	7,0
Сухий залишок, (мг/дм3)	532,0
Хлориди, (мг/дм3)	113,0
Сульфати, (мг/дм3)	101,0
Залізо, (мг/дм3)	0,15
Мідь, (мг/дм3)	0,023
Цинк, (мг/дм3)	0,04
Свинець, (мг/дм3)	0,004
Миш’як, (мг/дм3)	<0,001
Барій, (мг/дм3)	< 0,001
Фтор, (мг/дм3)	0,04
Нікель, (мг/дм3)	<0,001
Марганець, (мг/дм3)	0,012
Лужність загальна, (мгекв/дм3)	2,6

Каналізація м. Щастя загальносплавна, близько 23 % населеного пункту централізованої каналізації не мають. Очисні споруди забезпечують повний обсяг очищення стічних вод, після чого вони скидаються нижче за течією в річку Сіверський Донець.

Проведені під час розробки природоохоронної програми геологічні дослідження складалися з буріння 32 свердловини загальним метражем 158 погонних метрів, заміра рівня ґрунтових вод та аналіза їх хімічної складової.

У результаті проведених робіт було визначено, що максимальне залягання рівній алювія у центральної частині міста складають 8 – 8.5 метрів (вул.Радянська), а мінімальні 1 – 1.5 метрів (кв.Геологів). У районі скидного каналу 1.5 – 2 метра. На іншої території міста 3 – 4 метра. Слід зазначити, що підтоплення земель відноситься до одного з найпоширених і небезпечних природних процесів. У м.Щастя суттєвий вплив на підтоплення територій здійснюють існуючи озера. Ґрунтові води верхнього алювіального горизонту, завдають шкоди інженерним спорудам (фундаментам житлових будинків та комунальних споруд), псують корньову систему існуючих зелених насаджень та псують комунальні водо – каналізаційні колектори тощо.

Проведені дослідження показали, що одна з наважливих проблем м.Щастя є підземні (грунтові) води, які розташовані близько к денної поверхні землі та які підвержені забрудненню. Відсутність у достатньої кількості бюджетних коштів не дозволило у 2008 – 2011р.р. профінансувати природоохоронні заходи з будівництва дренажних каналів, які б забезпечили відтік ґрунтових вод та зниження їх рівнів. Цей природоохоронний захід сприяв би зменшенню негативного впливу на підземні води, які підтоплюють населений пункт, несанкціонованих звалищ та зруйнованого каналізаційного колектору.

Слід зазначити, що проведений аналіз розробленого проекту природоохоронного заходу «Захист від підтоплення ділянки житлового будівництва у м.Щасті» (розробник - ВАТ «Луганськводпроект») показав, що останній не вирішує проблему боротьби з підтоплення на територій міста так як не охоплює роботами загальну підтоплену територію міста.

Основними потенційними джерелами забруднення підземних вод алювіального та верхньокрейдяного водоносних горизонтів на описуваній території є:

- не каналізований частий сектор;

- несанкціоновані смітні площі;

- автозаправочні станції;

- автомобільні шляхи.

З метою подолання наслідків підтоплення, необхідно вирішити питання щодо проведення дослідно – проектно-дослідницьких робіт, на підставі яких розробити техніко – економічне обґрунтування для розробки проекту боротьби з підтопленням на території м.Щасте шляхом будівництва водовідводних споруд (карта проведених бурових робіт з визначенням території міста, на якої необхідно прокласти водовідводні мережи, яки б також вирішували питання відведення талих вод та опадів).

Крім того, з метою недопущення забруднення підземних водоносних горизонтів госпфікальними стоками з зруйнованих каналізаційних колекторів, необхідно провести роботу з розробки проектів реконструкції існуючих каналізаційних мереж, насосних станції та виконати ці заходи у найкоротший термін.

З метою проведення регулярного еколого – гідрогеологічного моніторингу за станом якості та рівнів підземних вод, контролю стану якості та рівнів вод поверхневих водних об’єктів, прогнозування можливих факторів негативного впливу на їх стан джерел забруднення, з залученням регіонального суб’єкту моніторингу підземних вод – «Схід ДРГП» (або іншу спеціалізовану установу) провести роботи з відновлення спостережливих свердловин, які знаходяться на балансі держпідприємства та розташовані в межах міста і проводити щорічні (4 рази на рік) моніторингові дослідження стану підземних вод та виявлення факторів і джерел, які негативно на них впливають.

Відсутність у деяких районах міста централізованої каналізації та використання населенням зливних ям, у які скидаються побутові стоки та у яких відсутні відповідне гідроізоляційне облаштування, створюють передумови до потрапляння у ґрунтові водні горизонти та поверхневі водні об’єкти шкідливих речовин госппобутових стоків. Це створює передумови до бактеріального та хімічного забруднення підземних водних горизонтів.

Для забезпечення населення централізованою каналізаційною мережею необхідно проведення природоохоронного заходу з розробки проекту будівництва каналізаційного колектору та відновлення (реконструкції) зруйнованого довгорічним впливом ґрунтових вод існуючої каналізаційної мережі, яка частково забезпечує збір госпкомунстоків. Слід відзначити, що існуючий зруйнований колектор також створює загрозу забруднення ґрунтових вод, які мають тісний гідрогеологічний зв'язок з підземними водоносними горизонтами питного призначення верхньої крейди і є їх потенційними забруднювачем. З метою ліквідації вказаних екологічних та санітарно – епідеміологічних загроз необхідно проведення природоохоронних заходів з будівництва нових каналізаційних колекторів та реконструкції існуючого.

ЕТАПИ І ТЕРМІНИ ВИКОНАННЯ

РЕКОМЕНДОВАНИХ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

ТА ШЛЯХИ ЇХ ФІНАНСУВАННЯ

1. Проведення моніторингових досліджень рівнів підземних та поверхневих вод. Лабораторні дослідження їх якості та відповідність вмісту шкідливих речовин нормам ГДК. Підтримка у належному технічному стані існуючих спостережливих свердловин та розширення мережі моніторингових досліджень шляхом буріння додаткових спостережливих свердловин.

Очікуваний природоохоронний ефект:

а) попередження безконтрольного забруднення підземних та поверхневих вод;

б) прогнозування тенденції зміни рівнів підземних вод в залежності від кліматичних умов (особливо у паводковий період) та хімічного складу;

в) дослідження ефективності виконання природоохоронних заходів, які виконуються на адміністративної території населеного пункту.

Джерело фінансування: місцевий екологічний фонд, власні кошти утримувачів свердловин.

Виконавець: регіональний суб’єкт моніторингу підземних вод «Схід ДРГП» - з використанням регіональної мережі спостережливих свердловин та аналізів регіонального моніторингу яке проводить підприємство.

Очікувана вартість: 8 – 10 тис. грн. на рік.

Термін виконання: щорічно.

2. Проведення лабораторією СЕС або іншими акредитованими лабораторіями моніторингових досліджень впливу викидів Луганської ТЕС на стан атмосферного повітря міста Щастя.

Очікуваний природоохоронний ефект:

а) попередження безконтрольного забруднення атмосферного повітря;

б) прогнозування тенденції зміни стану атмосферного повітря в залежності від кліматичних умов та його хімічного складу;

в) дослідження ефективності виконання природоохоронних заходів, які виконуються на адміністративної території населеного пункту та яки спрямовані на захист від забруднення атмосферного повітря.

Джерело фінансування: місцевий екологічний фонд.

Виконавець: ОблСЕС.

Очікувана вартість: 8 – 10 тис. грн. на рік.

Термін виконання: щорічно.

3. Проведення реконструкції пилогазоочисних установок енергоблоків СО "Луганська ТЕС" ТОВ "Східенерго"з досягненням концентрації пилу не більше 50 мг/м3.

Очікуваний природоохоронний ефект:

а) зменшення забруднення атмосферного повітря;

а) охорона здоров’я громадян;

б) дотримання норм санітарного та екологічного законодавства України, яке регламентує здійснення викидів шкідливих речовин та продуктів горіння у атмосферне повітря.

Джерело фінансування: кошти ВП «Луганська ТЕС» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»; місцевий, обласний, державний фонди охорони навколишнього природного середовища.

Очікувана вартість: відповідно до вимог Державних будівельних норм України. Ціна кожного з заходу повинна бути узгоджена та затверджена ДП «Укрінвестбудекспертиза».

Термін виконання: 2011 – 2016р.р.

4. Проведення проектно-дослідницьких робіт з розробки техніко – економічного обґрунтування необхідності розробки проекту будівництва дренажних мереж, спрямованої на боротьбу з підтопленням, відводу талих вод та опадів.

Очікуваний природоохоронний ефект:

а) зниження рівня ґрунтових вод та захист земель, споруд та будинків, зелених насаджень від їх негативного впливу;

б) поліпшення стану земель на присадибних ділянках;

в) запобігання руйнування підтоплених будинків та споруд.

Джерело фінансування: місцевий екологічний фонд.

Можливий виконавець: спеціалізовані підприємства та установи різних форм власності, які мають відповідні дозвільні документи (ліцензії) на виконання зазначених досліджень та робіт, а також опит у проведенні зазначених пошукових робіт і розробці проектної документації.

Термін виконання: 2011-2012р.р.

5. Проведення природоохоронних заходів у рамках існуючого проекту з озеленення міста Щастя:

1) розглянути питання щодо закупівлі спецобладнання, яке необхідно для реалізації заходів з озеленення міста, з урахуванням питань енергозберігаючих технологій (врахувати рекомендації за даними питаннями які надавалися під час розробки програми) та розгляду питання заміни передбаченої проектом вітчизняної спецтехніки (тракторів, автокрану інших механічних засобів) аналогами іноземних виробників, яка за механічними властивостями є більш функціональною. Ці заходи дозволять заощадити кошти місцевого екофонду, за рахунок яких фінансується проект та більш ефективно виконувати природоохоронний захід за вказаним проектом.

2) розглянути питання щодо заміни прибиральної машини сучасними пилозбірними машинами. Це дозволить більш ефективно виконувати заходи з охорони атмосферного повітря від пилу Луганської ТЕС та автотранспорту, а також дозволить ефективніше виконувати заходи з охорони існуючих зелених насаджень.

3) розглянути питання виконання робіт з озеленення та благоустрою території міста Щастя відповідно до проектних рішень (збереження існуючих зелених насаджень, догляд за ними, створення та формування високо декоративних та стійких до забруднених речовин зелених насаджень, озеленення та благоустрій вулиць, скверів, парків, прибудинкових територій з улаштуванням газонів, квітників, альпійських гірок тощо). Ці заходи дозволять забезпечити рекреаційні потреби населення, захист населення від шкідливого впливу шуму, пилу та інших хімічних речовин в атмосфері.

Джерело фінансування: місцевий екологічний фонд.

Можливий виконавець: спеціалізовані підприємства та установи різних форм власності, які мають відповідні дозвільні документи (ліцензії) на виконання зазначених робіт.

Очікувана вартість: ринкова вартість обладнання та робіт повинна встановлюватися шляхом проведення процедур тендерних закупівель відповідно з вимогами норм діючого законодавства.

Термін виконання: 2011 – 2016р.р.

6. Проведення проектно-дослідницьких робіт з підготовки технічного завдання на розробку проектів «Реконструкція існуючих каналізаційних колекторів та будівництво нових каналізаційних колекторів і насосної станції у місті Щастя». Виконання передбачених проектами природоохоронних заходів.

Очікуваний природоохоронний ефект:

а) ліквідація джерел забруднення ґрунтових вод зруйнованими каналізаційними колекторами;

б) використання населенням централізованої каналізації та ліквідація зливних ям, які забруднюють ґрунтові води;

в) ліквідація забруднення ґрунтових вод стоками, які скидаються у довкілля з непрацюючих очисних споруд;

г) поліпшення санітарного та екологічного стану населеного пункту;

Джерело фінансування: місцевий екологічний фонд.

Термін виконання: 2011 – 2016р.р.

7. Проведення робіт з виконання природоохоронного заходу «Капітальне будівництво споруд з захисту від підтоплення житлового масиву м.Щастя, відводу талих вод та опадів».

Очікуваний природоохоронний ефект:

а) зниження рівня ґрунтових вод та захист їх від забруднення у паводковий період джерелами, які розташовані на території населеного пункту, поліпшення водовідтоку у паводковий період;

б) поліпшення стану земель на присадибних ділянках;

в) запобігання руйнування підтоплених будинків та споруд (існуючого каналізаційного колектору, який є потенційним джерелом їх забруднення).

Джерело фінансування: місцевий екологічний фонд.

Термін виконання: 2011 – 2016р.р. У сухий період року.

8. З метою ліквідації несанкціонованих звалищ, які є потенційним забруднювачем підземних вод, забезпечення централізованого збору та захоронення (переробку) побутових відходів, оснащення відповідних комунальних підприємств необхідною технікою, забезпечити виконання наступних заходів:

1) провести централізовану закупівлю машин для збору побутових відходів (сміттевоза ), спеціалізованої техніки для збору відходів у місті (фронтального навантажувача), облаштування місць для збору побутових відходів відповідно до санітарних вимог та придбати у необхідної кількості контейнери для їх збору.

Очікуваний природоохоронний ефект: ліквідація несанкціонованих звалищ відходів, які є потенційним забруднювачем ґрунтових вод, поліпшення екологічного та санітарного стану населеного пункту.

Джерело фінансування: місцевий екологічний фонд.

Можливий виконавець: місцеве комунальне підприємство, будівництво місць складування відходів - спеціалізовані підприємства та установи різних форм власності, які мають відповідні дозвільні документи (ліцензії) на виконання зазначених досліджень та робіт.

Очікувана вартість: 2 млн. грн.

Термін виконання: 2011 – 2016р.р.

9.Проведення заходів з розробки проектів забезпечення централізованим водопостачання будинків та установ різної форми власності, які для забезпечення потреб у питної води використовують водозабірні свердловини.

Очікуваний санітарно – екологічний ефект:

а) охорона здоров’я громадян;

б) попередження використання громадянами неякісних підземних вод, які за хімічним складом не відповідає вимогам ДСТУ «Вода питна».

Джерело фінансування: залучення інвестиції підприємств, які розташовані на адміністративної території міста та які зацікавленні у забезпечені централізованим водопостачанням.

Очікувана вартість: відповідно до вимог Державних будівельних норм України. Ціна кожного з заходу повинна бути узгоджена та затверджена ДП «Укрінвестбудекспертиза»

Термін виконання: 2011 – 2016р.р.

10.Проведення заходів з розробки проектів оцінки впливу на навколишнє природне середовище джерел викидів у атмосферне повітря, які встановлені на системах автономного газового опалення.

Очікуваний санітарно – екологічний ефект:

а) охорона здоров’я громадян;

Джерело фінансування: кошти власників систем автономного опалення.

Термін виконання: 2011 – 2016р.р.

11.Проведення заходів з збереження та відновлення санітарно – екологічного стану існуючих водних об’єктів шляхом розробки проектної документації та виконання рішень проектів.

Очікуваний санітарно – екологічний ефект:

а) охорона здоров’я громадян;

б) дотримання норм санітарного та екологічного законодавства України, яке регламентує збереження та охорону водних об’єктів;

в) збереження біологічного середовища водних об’єктів.

Джерело фінансування: кошти місцевого екологічного фонду.

Термін виконання: 2011 – 2016р.р.

12. Проведення природоохоронних заходів з будівництва риборозводного підприємства для одержання та вирощування личинок життєстійкої молоді цінних промислових риб для зариблення природних водойм і водосховищ комплексного призначення.

Очікуваний природоохоронний ефект:

а) збереження біологічного середовища водних об’єктів;

б) відновлення санітарно-екологічного стану існуючих водних об’єктів.

Джерело фінансування: кошти місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Очікувана вартість: 5 млн. грн.

Термін виконання: 2014-2016р.р.

13. Проведення заходів щодо охорони тваринного світу та боротьби з браконьєрством.

Очікуваний природоохоронний ефект:

а) збереження, охорона та відтворення тваринного світу.

Джерело фінансування: кошти місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Очікувана вартість: 500 тис грн.

Термін виконання: 2014-2016р.р.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАСНУВАННЯ ЗАХОДІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ПРОГРАМОЮ

З метою фінансування передбачених програмою обґрунтованих заходів, виконання яких позитивно вплине на екологічний та санітарний стан населеного пункту та буде досягнутий певний природоохоронний ефект, виконавчому комітету міста Щастя необхідно розглянути питання щодо розподілу коштів місцевого екологічного фонду та за його рахунок профінансувати першочергові роботи, які викладені у програмі.

Крім того, підготувати обґрунтовані екологічні запити на фінансування певних робіт з обласного та державного природоохоронних фондів.

Також, звернутися з обґрунтованими пропозиціями до підприємств, які виробничою діяльністю здійснюють шкідливий вплив на стан довкілля міста Щастя та інших установ з пропозицією інвестування виконання низки природоохоронних заходів, які не тільки позитивно вплинуть на стан довкілля а ї забезпечать певний природоохоронний ефект, користь від якого може відобразитися на інтересах інвестора (наприклад фінансування проекту будівництва системи централізованого водопостачання).

ЗАХОДИ З РОСПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРИРОДООХОРОННОГО ХАРАКТЕРУ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ

Значна роль у формуванні екологічної свідомості громадськості
відводиться засобам масової інформації, бібліотечно-інформаційним
фондам, просвітницьким товариствам та громадським організаціям екологічного спрямування, які забезпечують інформування широких верств
населення про екологічну ситуацію рідного краю, країни, світу; проведення заходів екологічної освіти громадськості; плани будівництва, реконструкції та озеленення різних об’єктів проживання; факти порушення природоохоронного законодавства та відповідальність за його порушення; стан використання і необхідність збереження та охорони природних ресурсів, об’єктів природи тощо.

Важливим етапом у формуванні екологічної культури, суспільної свідомості в питаннях захисту природного довкілля та забезпечення прав громадськості на отримання достовірної інформації про навколишнє природне середовище є своєчасне розповсюдження органами місцевої виконавчої владиінформації природоохоронного характеру та формування екологічної свідомості громадськості.

Враховуючи вимоги законодавчих актів України про надання інформації про стан навколишнього природного середовища, з метою створення умов для її широкого розповсюдження міська рада повинна забезпечувати оприлюднення через засоби масової інформації відомостей про розробку та прийняття екологічних програм та іншу інформацію, що стосується питань екології для залучення громадськості до широкого обговорення цих питань.

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬ

ЗА ВИКОНАННЯМ ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ

Контроль за виконанням заходів природоохоронної програми та втілення її передбачених природоохоронних заходів покласти на постійно діючи комісії міської ради з питань екології та житлово – комунального господарства. Звіт про реалізацію заходів передбачених екологічною програмою щорічно заслуховувати на засідання вказаних комісії та доповідати голові міськради та виконкому. Також передбачити участь у комісії громадян які мешкають у м.Щастята заслуховувати результати реалізації заходів з участю керівників (уповноважених представників) підприємств, які розташовані на адміністративної території міста Щастя, представників СЕС, Держекоінспекції, Управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, «Схід ДРГП», установ, які виконують роботи з оцінки впливу стан довкілля підприємств, які розташовані на адміністративної дільниці міста Щастя.

Нормативні документи:

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

Закон України «Про охорону атмосферного повітря»

Водний кодекс України

Постанова КМУ №391 від 30.03.1998р. «Про затвердження положення про державну систему моніторингу довкілля»;

Постанова КМУ №2024 від 18.12.1998р. «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів»;

Постанова КМУ №815 від 20.07.1996р. «Про затвердження порядку здійснення державного моніторингу вод»;

Розпорядження Голови обласної державної адміністрації №608 від 18.10.2001р. «Про затвердження положення про обмін інформацією та взаємодію в проведенні екологічного моніторингу, інформування відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування й населення області про стан навколишнього природного середовища»

Розпорядження Голови обласної державної адміністрації №334 від 18.06.2001р. «Про затвердження положення про регіональну (обласну) систему моніторингу довкілля»

Звіти про стан навколишнього природного середовища Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області.

СавинаЕ.Л. Гигиенические проблемы охраны окружающей среды промышленного региона Луганской области / Е.Л. Савина, Е.А. Михайская, В.В. Жданов// Гигиена населенных мест. –Київ, 2000. –Вып. 37. –С. 450-451.

Жданов В.В. Оценка воздействия Луганской ТЭС на состояние воздушного басейна и заболеваемость населения/ В.В. Жданов// Вестник гигиены и эпидемиологии. –2006. –Т.10, № 1. –С. 13-17.

Жданов В.В.Влияние пыли сложного химического состава на заболеваемость населения болезнями органов пищеварения / В.В.Жданов,А.Б. Ермаченко // Питання експериментальної та клінічної медицини. –2006. –Вип.10, Т. 1. –С. 98-101.

Жданов В.В.Анализ состояния местного иммунитета детского населения, проживающего в условиях загрязнения предприятиями теплоєнергетики/ В.В. Жданов, В.М. Куляс, А.Б. Ермаченко, О.А. Трунова //Вестник гигиены и эпидемиологии. –2007. –Т.11, № 2. –С. 168-171.

Уровень аллергизации детского населения региона Донбасса в условиях техногенного загрязнения атмосферного воздуха / О.А. Трунова, А.Б. Ермаченко, В.М. Куляс, С.В. Андрухей, В.В. Жданов, Д.Р. Садеков, Е.А. Дмитренко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – К., 2007. – Вип. 16, Кн. 2. – С. 398-403.

Жданов В.В. Викиди підприємства теплоенергетики як фактор впливу на еколого-гігієнічну ситуацію / В.В. Жданов, О.Б. Єрмаченко, В.С. Котов // Медичні перспективи. – 2008. – Т. ХІІІ, № 2. – С. 95-98.

Жданов В.В. Гигиеническое значение физико-химических процессов, происходящих на пыли, в формировании риска для здоровья населения / В.В. Жданов, Т.П. Ермаченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. –2008. – Т.12, № 2. –С. 207-210.

Жданов В.В. Эколого-гигиеническая оценка влияния предприятий теплоэнергетикина здоровье населения / В.В. Жданов, И.В. Черезова // Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення:матеріали IIміжнар. наук.-практ. конф.Алушта, АР Крим, 11-15 вересня 2006 р. – Харків, 2006. – Т.1. – С. 45-48

Жданов В.В. Показатели аутомикрофлоры кожи и микробиоценоза слизистой зева и носа у учащихся начальных классов, проживающих вблизи предприятий теплоэнергетики / В.В. Жданов, И.В. Черезова // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 18-19 жовтня 2006 р. – Харків, 2006. – С. 62-64.

Жданов В.В. Аналіз показників стану здоров’я населення в районах розміщення підприємств теплоенергетики / В.В. Жданов // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: другі Марзєєвські читання: матеріали наук.-практ. конф. – К., 2006. – С. 104-105.

Жданов В.В. Оцінка впливу викидів Луганської ТЕС на забруднення грунту важкими металами / В.В. Жданов // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: треті Марзєєвські читання: матеріали наук.-практ. конф. Київ, 24-25 травня 2007 р. – К., 2007. –С. 57-58.

Загрязнение атмосферного воздуха предприятием теплоэнергетики и его влияние на состояние местного иммунитета/ А.Б. Ермаченко, В.В. Жданов,О.А. Трунова, В.М. Куляс,И.Б. Пономарёва, Д.Р. Садеков, В.С. Котов,Е.А. Дмитренко// Качество воздушной среды: Vмеждунар. конф. «Воздух-2007». Санкт-Петербург, 5-7 июня 2007 г. – СПб., 2007. –С. 68-69.

Жданов В.В. Вміст важких металів у волоссі дітей м. Луганська /В.В. Жданов // Актуальні проблеми токсикології. Безпека життєдіяльності людини: VIIIміжнар. наук.-практ. конф. Київ, 4-9 червня 2007 р. – К., 2007. – С. 98-99.

Жданов В.В. Влияние выбросов Луганской ТЭС на здоровье населения / В.В. Жданов // Збереження здоров’я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 85-річчю кафедри загальної гігієни. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 81-84.

Состояние местного иммунитета у детей в районе размещения предприятиятий теплоэнергетики/ В.В. Жданов, В.М. Куляс, А.Б. Ермаченко, О.А. Трунова // Людина та навколишнє середовище – проблеми безперервної екологічної освіти в вузах: XIIміжнар. наук.-методична конф. Одеса, 12-15 вересня 2007 р. – Одеса, 2007. –С. 65-66.

Санитарно-химический контроль загрязнений атмосферного воздуха Донецкой и Луганской областей / В.В. Жданов, А.Б. Ермаченко, И.Б. Пономарева, М.Г. Баряхтар // Праці наукової конференції Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2005 – 2006 рр. (секція хімічних наук). Донецьк, 19-20 квітня 2007 р. – Донецьк, 2007. – С. 119 - 121

Инфекционно-иммунологические аспекты состояния здоровья детей, проживающих вблизи ТЭС / В.М. Куляс, О.А. Трунова, В.В. Жданов, А.Б. Ермаченко // Сучасні досягнення клінічної імунології й алергології: ІІ Національний конгрес з імунології, алергології та імунореабілітації. Київ-Миргород, 19-23 листопада 2007 р. – Імунологія та алергологія. – 2007.– № 3. –С. 108.

Аккумуляция тяжелых металлов древесными растениями в зоне техногенного воздействия Луганской ТЭС / В.В.Жданов, Е.Н. Усова // Екологія міст та рекреаційних зон: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. Одеса, 17-18 квітня 2008 р. – Одеса, 2008. – С. 358-361.

Екологічно залежна патологія у дітей, що мешкають в Донбасі / О.Б. Єрмаченко, В.В. Жданов, В.М. Куляс, О.А. Трунова, І.Б. Пономарьова, Д.Р. Садеков, В.С. Котов, О.А. Дмитренко // Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни: матеріали конференції, приуроченої до Дня Науки. – Львів, 2008. – Вип. 6. – С. 353-356.

Жданов В.В. Хімічний склад і дисперсність пилу золи Луганської ТЕС / В.В.Жданов // Методи хімічного аналізу: третій міжнар. симпозіум, 27-30 травня 2008 р. – Севастополь, 2008. – С. 21-23.

Програма природоохоронних заходів м. Щастя (за договором №96 від 29.08.2011р.)

МІДЬ

СВИНЕЦЬ

ЦИНК

КАДМІЙ