Термомодернізація будівель органів державної влади – один з важливих напрямів реформи енергоефективності в Україні. Це не лише імплементація Директиви ЄС «Про енергоефективність» в українське законодавство, а й скорочення споживання енергоресурсів.
Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України презентовано пілотний проект з проведення показової комплексної реновації будівлі Мінрегіону, що впроваджується за підтримки GIZ Ukraine.
В Україні налічується близько 77 тис. установ, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Середнє енергоспоживання державного закладу становить 210-300 кВт-год/м2 – в рази більше ніж у розвинених європейських країнах. Наприклад: 120-160 кВт-год/м2 у Польщі (удвічі), 50-100 кВт-год/м2 у Німеччині (у 4 рази), 30-60 кВт-год/м2 у Швеції (у 8 раз).
Для масштабної термомодернізації багатоквартирного житлового сектору створено і запущено Фонд енергоефективності. Також розроблено законопроект «Про енергоефективність», який має вирішити проблеми в енергетиці, транспорті та промисловості. Енергоефективність у будівлях органів влади – ще один важливий напрям реформи, який імплементує Директиву 2012/27/ ЄС «Про енергоефективність.
МІнрегіон подякував Уряду Німеччини та проекту GIZ Ukraine за послідовну підтримку реформи енергоефективності, створення Фонду енергоефективності та підготовки енергоаудиторів, за допомогу у всіх технічно складних напрямах реформи.
Довідково
Стаття 5 «Зразкова роль будівель державних органів» Директиви 2012/27/ ЄС «Про енергоефективність» встановлює вимогу, що 3% (для України 1%) від загальної площі будинків, що належать і використовуються ЦОВВ, мають щороку виконувати заходи для досягнення принаймні мінімальних вимог щодо енергоефективності.
Для вирішення цих завдань у вересні 2018 році Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ започаткувало проект «Розробка інформаційної платформи з енергоефективності в Україні та проведення демонстраційних енергоефективних заходів на будівлі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства».