Увага! У Лисичанську оголошено карантинний режим у зв’язку з виявленням повитиці Лемана

1391595202.jpg [1]

З метою локалізації та ліквідації карантинного організму – повитиці Лемана на території міста Лисичанська Луганської області запроваджено карантинний режим.
Це рішення прийнято відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації – керівника військово-цивільної адміністрації від 20 липня 2018 року № 553.
Згідно з ним надано доручення Лисичанській міській раді та Головному управлінню Держпродспоживслужби в Луганській області розробити план фітосанітарних заходів щодо локалізації та ліквідації повитиці Лемана.

Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види рослин, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і поширення яких контролюється спеціальними заходами. Карантинні рослини не тільки засмічують та знижують врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність пасовищ, але і є шкідливими для здоров’я людей.

В Україні до Переліку регульованих шкідливих організмів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29.11.2006 N 716 внесено 17 видів бур’янів, яких немає на території України, та 20 видів внесено до списку обмежено поширених карантинних організмів, щодо яких можлива акліматизація, особливо у нашій степовій зоні.
Обмежено-поширеними є: амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), гірчак рожевий (повзучий) (Acroptilon repens.), ценхрус якірцевий (малоквітковий) (Cenchrus pauciflorus), паслін колючий (Solanum rostratum), сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense) та 15 видів повитиць (Cuscuta sp.sp.), з яких найвідомішими та поширенішими є повитиця польова (Cuscuta сampestris) і Лемана (C. Lehmanniana). Слід зазначити, що амброзія полинолиста, гірчак рожевий, повитиця польова в зоні Степу займають значні території.

Шкідливість більшості карантинних бур’янів досить вагома. Вона проявляється, передусім, у зниженні врожайності сільськогосподарських культур, луків і пасовищ; засміченні урожаю та погіршенні його якості; перенесенні збудників захворювань та накопиченні шкідників сільськогосподарських культур; токсичності для тварин, у збитках тваринництву; в негативному впливі на здоров’я людей; порушенні складу та структури місцевих фітоценозів. Повитиці належать до групи паразитних покритонасінних рослин, що живляться повністю за рахунок рослини-господаря. Вони уражують рослини різних класів, родин і біотипів, починаючи від ефемерів і закінчуючи деревними рослинами. Від повитиці польової найбільше страждають сільськогосподарські культури і численні дикорослі рослини та бур’яни — всього понад 200 видів. Уражені рослини спочатку відстають у рості, а потім жовтіють і гинуть.

Пошкоджуючи покривні тканини рослин, повитиці сприяють ураженню рослин низкою шкідників і хвороб. Крім того, вони самі є переносниками дуже багатьох рослинних вірусів, зокрема мозаїки цукрових буряків, томатів, зернових, гречки. У повитиці є алкалоїди — кускудин та кусталін, — які спричинюють отруєння тварин у разі поїдання забрудненого повитицями сіна. Повитиці не мають ні коренів, ні листків. Їхня шкода проявляється також на ягідних і плодових культурах, які не плодоносять, частково або повністю всихають.
Особливість біології повитиці Лемана полягає в здатності виду до вегетативного розмноження. За наявності гаусторій приживаються навіть невеликі відрізки стебла розміром до 1 см. Що більший відрізок і що більше на ньому бруньок, то інтенсивніше його розмноження. Утворення нових стебел і ріст їх у довжину найінтенсивніший до цвітіння. Стебла повитиці піднімаються у висоту до 15 м, а загальна довжина одного стебла досягає 200 м і більше.
Враховуючи біологічні особливості карантинних бур’янів та умови їх проростання на території міста, для ефективної боротьби з їх розповсюдженням необхідно застосовувати механічний, хімічний та фітоценотичний методи.