Новації законодавства щодо земельних правовідносин
10 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрощення в Україні». Закон набуває чинності з 01 січня 2019 року, коротко зупинимось на усіх найбільш важливих аспектах, що ним впроваджені.
Комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст визнаються землі колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані станом на 01.01.2019 рік.
Надана можливість загальним зборам членів колективних сільськогосподарських підприємств, паювання земель у яких завершилось, до 2025 року перерозподілити між собою (допаювати) залишок сільськогосподарських угідь та передати землі несільськогосподарського призначення до комунальної власності.
Визнано кінцевий строк виділення в натурі (на місцевості) невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок.
З 1 січня 2019 року нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
З 2025 року надано право органам місцевого самоврядування звертатись до суду із заявою про передачу до комунальної власності земельних ділянок колективної власності в порядку визнання майна безхазяйним, у разі якщо до 01.01.2025 року власники невитребуваних земельних часток (паїв) або їх спадкоємці не оформили право власності на такі земельні ділянки.
Встановлено новий вид земельного сервітуту для здійснення заходів з меліорації земель.
Урегульовано процедуру обміну земельних ділянок в межах масиву земель сільськогосподарського призначення.
Законом обмежено строк дії емфітевзису та суперфіцію для приватних земель. Емфітевзис та суперфіція не може перевищувати 50 років. На теперішній час правовий титул емфітевзису та суперфіцію для приватних земель не обмежений граничним строком.
