З 1 вересня до закладів освіти допускатимуть лише у масках або респіраторах, водночас на заняттях маски можна буде не використовувати. Педагоги опитуватимуть учнів/студентів щодо їхнього самопочуття і зможуть проводити уроки на відкритому повітрі. Відповідні рекомендації [2] щодо організації освітнього процесу 30 липня затвердив Заступник Міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.
Тимчасові рекомендації розроблено для закладів позашкілля, загальної середньої, фахової передвищої освіти, профтехів і вишів.
Вхід до закладу освіти буде можливий лише у захисній масці або респіраторі. У період карантину до закладу не допускатимуть батьків або супроводжуючих осіб – крім тих, які супроводжують осіб з інвалідністю.
На заняттях захисні маски або респіратори можна не використовувати. Водночас під час пересування приміщеннями закладу носіння масок є обов’язковим.
Перед заняттями педагоги опитуватимуть учнів/студентів щодо їхнього самопочуття. Тих, у кого буде виявлено симптоми гострих респіраторних захворювань, оперативно направлятимуть до медпрацівника для огляду.
Персоналу проводитимуть обов’язкову термометрію і не допускатимуть до закладу з температурою понад 37,2 С. Водночас для учнів та студентів температурний скринінг не буде обов’язковим.
Закладам також рекомендовано адаптувати освітній процес. Зокрема, проводити заняття на відкритому повітрі за можливості, передбачити змогу визначати різний час початку та закінчення занять, перерв для різних класів та груп, обмежити проведення масових заходів (нарад, зборів тощо) в закритих приміщеннях. У закладі також необхідно буде запобігати утворенню скупчень учнів/студентів та мінімізувати їхні пересування між кабінетами і аудиторіями.
На період карантину заклади повинні забезпечити наступні умови безпеки:
- -місця для обробки рук антисептиками на вході до всіх приміщень,
- -збір використаних масок і рукавичок в окремі контейнери,
- -підготовлені санітарні кімнати: рідке мило, паперові рушники або електросушарки для рук,
- -плакати, банери про респіраторну гігієну та етикет кашлю,
- -обладнані медпункти: безконтактні термометри, дезінфектори, засоби індивідуального захисту,
- -розмітка на підлозі для утримання дистанції та організованого руху коридорами,
- -провітрювання приміщень не менше 10 хвилин після кожного заняття,
- -очищення і дезінфекція поверхонь – дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил тощо – після проведення занять у кінці робочого дня.
Рекомендації також встановлюють особливості організації харчування. Так, у період карантину не дозволяється харчування за типом “шведського столу” та з самообслуговуванням. Заклад також повинен мати графік харчування учнів/студентів. Відстань між столами має бути не менш як 1,5 м, а за одним столом має бути не більш ніж 4-х осіб.
Працівники харчоблоку працюватимуть у захисних масках і одноразових рукавичках. Працівники, які видають страви або здійснюють розрахунок, додатково матимуть захисні окуляри або щиток.
Керівники закладів також мають забезпечити проведення роз’яснень та інструктажів для персоналу та здобувачів щодо того, як запобігти зараженню та поширенню коронавірусу, як реагувати на симптоми COVID-19, як правильно використовувати і утилізовувати маски/респіратори, рукавички. Крім того, закладам рекомендовано розробити алгоритми дій на випадок надзвичайної ситуації, пов’язаної з випадками COVID-19 у закладі.
Також встановлено рекомендації щодо перевезення дітей та працівників закладу в шкільному транспорті. Перевізнику необхідно забезпечити водіїв масками/респіраторами та антисептиками для рук, щоденно контролювати їхній стан здоров’я та не допускати до роботи працівників з ознаками гострої респіраторної хвороби і температурою вище 37,2 С.
Салон транспорту необхідно дезінфікувати до початку та в кінці робочої зміни. Вхід до салону автотранспорту здійснюється за наявності захисної маски/респіратора. Кількість пасажирів має бути у межах кількості місць для сидіння.
Нагадаємо, загальнонаціональний карантин, встановлений через пандемію COVID-19, продовжено [3] до 31 серпня 2020 року. З 1 серпня залежно від епідемічної ситуації в кожному з регіонів встановлюватиметься один з чотирьох рівнів епідемічної небезпеки – «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний».
За інформацією Урядового порталу