Майже 6,4 тис. школярів пройдуть тестування, що визначить якість української освіти відносно інших національних систем, - Лілія Гриневич
З 16 квітня до 30 травня в Україні триває тестування PISA-2018, в якому беруть участь майже 6 400 учнів 15-ти років з 250 закладів освіти (загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, технікумів, ПТНЗ). Від кожного закладу освіти до вибірки учасників потрапило від 3 до 38 осіб. Про це розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час прес-конференції у Будинку Уряду сьогодні, 18 квітня 2018 року.
«PISA – це дуже потужна та впливова програма з оцінки якості освіти, яка здійснюється під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Вона проводиться кожні три роки, щоб можна було відстежити прогрес у досягненні навчальних результатів. Ми стали учасниками сьомого циклу дослідження й долучилися в ньому до 80 країн світу», – повідомила Лілія Гриневич.
Вона пояснила, що завдання тестування – компетентнісні. Тобто побудовані так, щоб виявити здатність учнів вирішувати практичні завдання за трьома основними галузями – читання, математика та природничо-наукові дисципліни.
«У програмі також передбачається вивчення мотивів навчання. У межах дослідження проводиться анкетування учнів та керівників закладів освіти, в яких відбувається тестування. Інформація з цих анкет дозволяє виявити залежність між тим, як учні виконують завдання PISA, і різними іншими чинниками, що можуть впливати на навчальну успішність. Наприклад, зв’язок із соціально-побутовим становищем родини, використання учителями певних практик тощо. Так, за результатами PISA-2009, в межах якого проводилося анкетування батьків, було виявлено, що ті 15-річні учні, із якими батьки багато читали, коли вони навчалися в першому класі, досягають значно кращих навчальних результатів, ніж інші учні», – зазначила Міністр.
Цього року дослідження акцентуватиметься саме на перевірці читацької компетентності школярів, на чому наголосила національний координатор PISA-2018 в Україні Тетяна Вакуленко.
«Це означає, що кожен учасник дослідження виконуватиме завдання саме з читання, половина зошита буде присвячена цій галузі. Загалом підготовлено 30 варіантів зошитів, що унеможливлює будь-які спроби списати чи зловживати іншим чином під час тестування. І це чудово, що Україна долучилася до тестування цього року, бо читання найбільш гнучка галузь. Так, для того, щоб зрозуміти питання з математики, його також потрібно прочитати та зрозуміти», – зауважила Тетяна Вакуленко.
Вона додала, що перевірятимуться завдання за системою кодування.
«Кожній можливій відповіді присвоюється певний код. Цей код не визначає правильність або неправильність відповіді. Він визначає те, за яким критерієм, за яким алгоритмом відповідь була побудована. Умовно кажучи, найбільш точна відповідь може мати декілька варіантів правильності», – розтлумачила національний координатор PISA-2018.
Зокрема, учасники прес-конференції розглянули разом із журналістами демонстраційне завдання. Воно передбачало, що дитина має визначити приблизну площу Антарктиди за зображенням карти та визначеним масштабом.
«Якщо розглянути це завдання, то варіантом правильної відповіді може бути розбивка цього континенту на прямокутники, це може бути його поділ на інші елементарні геометричні фігури, це може бути наближення цієї площі до площі круга. Це також можуть бути й інші формати відповіді, наприклад, побудова сітки. Власне, екзаменатор має виявити алгоритм, за яким учень вирішив завдання та присвоїти йому цей код. Насправді система кодування дуже складна. Екзаменаторів потрібно серйозно готувати, вони мають розуміти, що це не стандартний підхід, розуміти усі ці коди. Для цього є спеціальні інструкції. До кожного завдання така інструкція складає 10-15 сторінок», – відзначила Тетяна Вакуленко.
На думку Міністра Лілії Гриневич, такий підхід допомагає поступово змінювати філософію і розуміння оцінювання в системі освіти України.
«Сьогодні в українській школі є або правильна, або неправильна відповідь. І є чіткий алгоритм того, що тобі дали в школі. Якщо ти в нестандартний спосіб вирішив завдання, але не цим алгоритмом, то не факт, що тобі визнають твій результат. Тут, власне, вся ідея компетентнісного навчання полягає в тому, що людина може визначити будь-який алгоритм рішення та піти своїм шляхом. Ми маємо переходити саме на таке оцінювання», – сказала Міністр.
Вадим Карандій, директор Українського центру оцінювання якості освіти підкреслив, що тестування відбуватиметься максимально прозоро та за участі спостерігачів.
«В Україні цього року учні проходитимуть тестування впродовж 2-х годин, працюючи з одним з 30 тестових зошитів. Тестування в різних закладах відбуватиметься в різні дні, відповідно до графіка, узгодженого з органами управління освітою й закладами освіти. Учасники тестування можуть використовувати лише калькулятори. Використання інших електронних пристроїв (мобільних телефонів, смартфонів, планшетів) заборонене. Під час тестування учасники можуть виходити з аудиторії, але лише в супроводі представника закладу освіти», – пояснив директор УЦОЯО.
Довідково
PISA – Програма міжнародного оцінювання учнів (Programme for International Student Assessment). Розроблена за ініціативою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD) та партнерів цієї організації. Дослідження проводиться раз на три роки, починаючи з 2000-го року. На сьогодні майже половина країн світу – 80 країн/економік – бере участь у ньому. Усі ці країни/економіки зацікавлені в об’єктивному оцінюванні своїх освітніх систем.
Загалом перевірятимуться знання та вміння за трьома напрямками:
- Читацька грамотність визначається як здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.
- Математична грамотність – це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.
- Природничо-наукова грамотність передбачає уміння пояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ.