Літературна вітальня:презентація ювілейного випуску альманаху "Щастинські джерельця"

06 Dec 2018

Перший день зими літератори Щастя зустріли в звичної для себе робочої атмосфері - творчої наснаги та натхнення. Літературна вітальня, в яку в цей день перетворилася міська бібліотека, стала центром довгоочікуваної події – презентації ювілейного випуску альманаху "Щастинські джерельця".
Альманах, як розповіла редакторка видання Людмила Машковська, готувався півроку і на його сторінках розмістилася творчість, як відомих і визнаних авторів, так і початківців. Альманах готувався до 55-річчя міста Щастя, тому в ньому вимогливий читач зможе знайти для себе чимало цікавих історичних фактів про своє рідне місто.
П’ятдесят п’ять років – тільки початок, а для людини це історичні архіви, пожовтіли фотографії, з яких поглядають на нас – сучасників, усміхнені молоді люди. Саме вони побудували величезну електростанцію – красу та гордість усієї Луганщини. Їх завзятість допомогла швидко збудувати невеличке гарне місто енергетиків з особливим іменем - Щастя. Роки йдуть, спогади стираються з пам’яті, але історія міста увічнюється в книгах, словами місцевих істориків та літераторів: Олени Афанасьєвій, Анатолія Будніка, Поліни Дєркс, Олександра Міронова, Надєжди Полтавської.
Бугайов Олексій Олексійович – викладач історії в минулому, поет, прозаїк, художник, - в цей день сказав чимало щирих слів про своїх товаришів - авторів, рідне місто та редакторку альманаху Людмилу Машковську. «Колишніх істориків не буває» - таку фразу зронив Олексій Олексійович. А від себе можливо додати, що колишніх поетів та прозаїків, теж не буває.
За покликом души на аркуші з’являються проникливі ліричні чи гумористичні, але, саме головне від серця, поетичні рядки Андрія Лимарева, Олександра Міронова, юної Анастасії Логозинській, Ніни Колесниковій, Євгена Тростянського, Наталії Тітовській та інших щастинських поетів. Прозаїків на зустрічі представляла Волкова Анастасія, для якої «слово» стало професійною справою. ЇЇ жартівлива розповідь «Хто не робить, того стілець накаже» була зустрінута дуже тепло.
А розпочалася творча зустріч та презентація нового альманаху з вірша засновника «Щастинських джерельців» Юрія Олексійовича Коломійця «Родина». Цей вірш проникливо-правдивий, за кожною римою вгадується Юрій Олексійович, його вимогливість громадянина та майстра слова.
Давні традиції творчих зустрічей підтримали незмінні барди – Олександр Міронов та Євген Тростянський. Пісня о стареньких, але таких ріднесеньких Жигулях в виконанні Олександра, занурила усіх присутніх у недалеке минуле, коли копійка була самою бажаною машиною.
Розмова тривала, перебір гітарних струн, поетичні рядки, а саме головне – творчість, для котрої не стає перешкодою ніякі випробування.

Этот страшный костер войны.
Моей дочери два с половиной.
Мы лежим на полу
И мины прорезают озон тишины…

Я бы смог бы отсюда уехать,
Чтоб жизнь изменить в одночасье…
Только больше на карте нигде не найти
Мое милое, доброе СЧАСТЬЕ!

Цю пісню поет та бард Євген Тростянський присвятив своїй маленькій донечці.

 

Наше місто живе та розвивається, воно живе не тільки сьогоденням.
Перегорніть сторінки «Щастинських джерельців» і ви упізнаєте душу міста, його думки та сподівання.